Ухвала Вищого адміністративного суду України від 24.12.2014 у справі № 2а-7507/12/2070
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" грудня 2014 р. м. Київ К/9991/81346/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

Приходько І.В.

Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Техноцентр»

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду

від 28.11.2012 р.

у справі № 2а-7507/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Техноцентр»

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Техноцентр» (далі - позивач, ТОВ «НВЦ «Техноцентр») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Харківська ОДПІ), в якому просило суд скасувати наказ Харківської ОДПІ № 352 від 26.03.2012 р. «Про проведення документальної позапланової перевірки» та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.2012 р. № 0000030221, № 0000040221.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 р., адміністративний позов задоволено частково: скасовано в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ № 0000030221 від 24.04.2012 р. та № 0000040221 від 24.04.2012 р.; в решті вимог адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив змінити ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 р. в частині виключення з мотивувальної частини ухвали висновків щодо нікчемності угод ТОВ «НВЦ «Техноцентр» з ПП «Артаніа» від 12.01.2011 р. № 01/11Т, від 25.01.2011 р. № 25011, з ПП «Сапсан» № ДП 1 від 01.12.2011 р.

22.12.2014 р. до суду надійшла телеграма від ліквідатора позивача про відмові від касаційної скарги.

Дослідив заявлене клопотання, колегія суддів не приймає відмові від касаційної скарги оскільки не підтверджені повноваження особи, яка заявила вказане клопотання.

Представники сторін в судове засідання 24.12.2014 р. не з'явились, справу розглянуто на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головою комісії з проведення реорганізації Харківської ОДПІ, на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, був виданий наказ від 26.03.2012 р. № 352 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ПП «Артаніа» у період з 01.01.2011 р. по 30.04.2011 р. та ТОВ «Сапсан» у період з 01.01.2011 р. по 30.04.2011 р.

На підставі вказаного наказу від 26.03.2012 р. № 352, направлення на перевірку від 26.03.2012 р. № 366 та відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 82 Податкового кодексу України, посадовою особою Харківської ОДПІ в період з 26.03.2012 р. по 30.03.2012 р. було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «НВЦ «Техноцентр» з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по операціям з ПП «Артаніа» та з ПП «Сапсан» за січень, лютий, березень, квітень 2011 року, за результатами якої складено акт від 30.03.2012 р. № 713/234/36922423 та встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог: - пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, що призвело до заниження суми податку на прибуток на 26 380 грн.; - пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на 37 630 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 24.04.2012 р. були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000030221, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 37 631 грн., з яких 37 630 грн. - сума основного платежу та 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); № 0000040221, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 26 381 грн., з яких 26 380 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування наказу № 352 від 26.03.2012 р., суди попередніх інстанцій виходили з того, що зазначений наказ було видано податковим органом з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду України, визначеній у постанові від 24.12.2010 р. у справі № 21-25а10, платник податку який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Таким чином, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено.

Виходячи з вищезазначеного та враховуючи, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки та те, що задоволення позову в цій частині не призводить до відновлення порушених прав платника податків, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відмову ТОВ «НВЦ «Техноцентр» у задоволенні позовних вимог щодо скасування наказу Харківської ОДПІ № 352 від 26.03.2012 р.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2012 р. № 0000030221 та № 0000040221, вважаючи їх передчасними, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки від 30.03.2012 р. № 713/234/36922423 підставою для донарахування позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючого про неправомірність формування позивачем складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій з контрагентами: ПП «Артаніа» та ПП «Сапсан», оскільки, за твердженнями відповідача, правочини укладені позивачем з вказаними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними, що свідчить про їх нікчемність.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов в частині скасування спірних податкових повідомлень-рішень встановили, що позивачем частково доведено реальність здійснення господарських операцій із зазначеними в акті перевірки контрагентами, а в частині реальність господарських операцій документально позивачем не підтверджена, що свідчить про порушення останнім в такій частині вимог податкового законодавства, однак, виходячи з неможливості виокремлення з загальної суми збільшеного грошового зобов'язання правильно нарахованої податковим органом сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток і відмежування цих сум від помилково визначених відповідачем в розрізі окремих епізодів та господарських операцій, суди дійшли висновку про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2012 р. № 0000030221 та № 0000040221 в повному обсязі.

Однак, зазначений висновок судів попередніх інстанцій зроблений без повного дослідження всіх фактичних обставин справи та доказів на його підтвердження.

Так, відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в частині задоволених позовних вимог, вказаним вимогам не відповідають.

В разі встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Таким чином, твердження судів попередніх інстанцій про неможливість виокремлення з загальних сум збільшених грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток правильно нарахованих податковим органом сум від помилково визначених в розрізі окремих епізодів та господарських операцій не є підставо для скасування спірних податкових повідомлень-рішень в повному обсязі.

При цьому суди також повинні враховувати вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

З урахуванням викладеного, в даній справі суди повинні були витребувати у відповідача відповідні розрахунки спірних сум збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині розгляду позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень Харківської ОДПІ № 0000030221 від 24.04.2012 р., № 0000040221 від 24.04.2012 р. та направлення справи в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Техноцентр» задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 р. у справі № 2а-7507/12/2070 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування наказу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 352 від 26.03.2012 р. «Про проведення документальної позапланової перевірки» - залишити без змін.

Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 р. у справі № 2а-7507/12/2070 в частині задоволення позову щодо скасування в повному обсязі податкових повідомлень-рішень Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000030221 від 24.04.2012 р. та № 0000040221 від 24.04.2012 р., - справу в цій частині позовних вимог направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис) І.В. Приходько

Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
24.12.2014
ПІБ судді:
Приходько І.В.
Реєстраційний № рішення
2а-7507/12/2070
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу платника задоволено частково.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду не переглядалося Верховим Судом України.
Замовити персональну презентацію