Ухвала Вищого адміністративного суду України від 24.11.2014 у справі №2а/1770/1343/2011
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2014 року м. Київ К/9991/70875/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г., Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції (ДПІ) у м. Рівне

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09.08.2011

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011

у справі №2а/1770/1343/2011

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

до ДПІ у м. Рівне

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.08.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 06.10.2010 №0002841742/1, від 16.12.2010 №0002841742/2 повністю, податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 №0002841742/0 у частині нарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3708,48 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а судові рішення підлягають залишенню без змін з огляду на таке.

Відповідачем проведено планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт №147/2537914194/17-100 від 19.08.2010.

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 (зі змінами та доповненнями).

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 №0002841742/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 4165,74грн.

За наслідками апеляційного оскарження податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 №0002841742/0 скасовано в частині визначення податкового зобов?язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 457,26 грн., прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.10.2010 №0002841742/1, від 16.12.2010 №0002841742/2, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3708,48 грн.

Суд касаційної інстанції, враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції судових рішень, встановлені ст.220 КАС України, не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за даними декларацій про доходи позивачем у 2008 році було отримано валовий дохід у сумі 793230,11 грн., валові витрати становлять 782996,12 грн., відповідно чистий дохід складає 10233,99 грн.; у 2009 році було отримано валовий дохід у сумі 1033301,62 грн., валові витрати становлять 1015670,87 грн., відповідно чистий дохід складає 17630,75 грн.; у І кв. 2010 року було отримано валовий дохід у сумі 231004,67 грн., валові витрати становлять 2277956,27 грн., відповідно чистий дохід складає 3048,40 грн.

За даними перевірки чистий дохід позивача у 2008 році становить 17979,45 грн., що на 7745,46 грн. більше ніж задекларовано, у 2009 році - 32535,24 грн., що на 14904,49 грн. більше, ніж задекларовано, у І кв. 2010 року - 5121,57 грн., що на 2073,17 грн. більше, ніж задекларовано. Вказана розбіжність у сумах валових витрат і чистого доходу на думку податкового органу пов?язана з безпідставним віднесенням позивачем до складу валових витрат, витрат на придбання запасних частин для ремонту автотранспортних засобів, амортизаційних відрахувань на основні фонди та коштів, сплачених за списаний у зв'язку із псуванням товару, у загальному розмірі 24723,17грн., що і стало підставою для нарахування податку з доходів фізичних осіб.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, зазначені висновки податкового органу зроблені без посилання на первинні документи бухгалтерського обліку, на підставі яких податковим органом визначено суми валових витрат і оподатковуваного (чистого) доходу позивача у 2008, 2009 роках та у І кв. 2010 року, та встановлено розбіжність з даними декларацій про доходи позивача. У той час як книга обліку доходів і витрат позивача підтверджує, що структура витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу позивача за період 2008 р. - І кв. 2010 р. спростовує факт включення позивачем до складу валових витрат в обумовлених періодах витрат на придбання запасних частин для ремонту автотранспортних засобів, амортизаційних відрахувань на основні фонди та коштів, сплачених за списаний у зв'язку із псуванням товар, у загальному розмірі 24723,17 грн.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідач всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не довів правомірність свого рішення.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постановлених у справі судових рішень з наведених в ній мотивів. Посилання в касаційній скарзі на правомірність здійсненого донарахування податку на додану вартість взагалі є незрозумілим, оскільки протиправність такого донарахування встановлена рішенням ДПА у Рівненській області, що свідчить про формальний підхід відповідача до складання касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне відхилити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

 Головуючий Л.В.Ланченко

 Судді Н.Г.Пилипчук Ю.І.Цвіркун

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
24.11.2014
ПІБ судді:
Ланченко Л.В.
Реєстраційний № рішення
2а/1770/1343/2011
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу відхилено, а  постанову окружного адміністративного суду та ухвалу апеляційного адміністративного суду залишено без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду не переглядалося Верховним Судом України.
Замовити персональну презентацію