Ухвала Вищого адміністративного суду України від 24.03.2014 у справі № 816/3056/13-а

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2014 року м. Київ К/800/51045/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),

Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2013 року

у справі № 816/3056/13-а

за поданням Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта»

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

встановив:

Державна податкова інспекція в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби звернулась до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2013 року у справі № 816/3056/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2013 року, подання Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишено без розгляду.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким подання задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Запереченнях на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З матеріалів справи вбачається, що 27.05.2013 року (дата надходження подання до суду засобами поштового зв'язку) Державна податкова інспекція у м.Сумах Сумської області Державної податкової служби звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 подання Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишено без руху в зв'язку з невідповідністю його вимогам ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, в зв'язку з відсутністю у матеріалах подання доказів на підтвердження повноважень виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби Приходька Р.В. на підписання подання, а також доказів дотримання податковим органом строку звернення до суду.

28.05.2013 року ДПІ подано до суду заяву про усунення недоліків на виконання вищезазначеної ухвали від 27.05.2013 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2013 року подання Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишено без розгляду.

Суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що подання Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків подано з пропуском строку звернення до суду, передбаченого частиною третьою ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України без поважних причин, що є підставою для залишення подання без розгляду.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Провадження у справах, за зверненням органів доходів і зборів, поданих на підставі ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).

Сторонами такого провадження, як випливає зі ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є заявник (орган, що подав подання), та відповідач - платник податків, стосовно якого таке подання внесено. З огляду на це, загальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють процедуру позовного провадження, до такого провадження можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечать спеціальним нормам ст. 183-3 цього Кодексу. Тому сторони у процесі розгляду подання відповідного органу користуються всіма правами, які мають позивач та відповідач згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства України, за винятком тих, що не можуть бути реалізовані за змістом ст.183-3 КАС України.

Відповідно до частини третьої ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що обставиною, яка зумовила звернення податкового органу до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків від 22.05.2013 року № 26227/9/10-008, стало рішення № 0004 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, прийняте виконуючим обов'язки начальника Державної податкової інспекції у м. Сумах 21.05.2013 року о 16 год. 10 хв.

Отже, з огляду на положення частини третьої ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України дане подання мало бути подано до суду до 16 год. 10 хв. 22.05.2013 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що до Полтавського окружного адміністративного суду з даним поданням податковий орган звернувся 27.05.2013 року.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що згідно із частиною одинадцятою ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України на обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила ст.103 цього Кодексу, строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення.

Тобто на обчислення строку подачі подання до суду не поширюється положення частини дев'ятої ст. 103 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

За таких обставин, податковий орган повинен був звернутись до Полтавського окружного адміністративного суду з даним поданням протягом двадцяти чотирьох годин з моменту прийняття ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року про відмову у відкритті провадження у справі № 818/4086/13-а за поданням відповідного органу до Сумської філії ТОВ «Нова пошта» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Однак до Полтавського окружного адміністративного суду з даним поданням податковий орган звернувся 27.05.2013 року.

З огляду на положення частини дев'ятої статті 103 та частини одинадцятої статті 183-3 КАС України, здання подання на пошту чи передання його іншими відповідними засобами зв'язку не є поважною причиною пропуску 24-х годинного строку подачі такого подання до суду, встановленого частиною третьою статті 183-3 зазначеного Кодексу.

Відповідно до ст.100 Кодексу адміністративного України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

З урахуванням викладеного судами першої та апеляційної інстанцій ухвалені законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області відхилити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2013 року у справі № 816/3056/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко Н.Г.Пилипчук

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
23.03.2014
ПІБ судді:
Цвіркун Ю.І.
Реєстраційний № рішення
816/3056/13-а
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційний суд відмовив у задоволенні скарги контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанцій залишено в силі та без змін.
Подальше оскарження
Рішення суду не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію