Ухвала Вищого адміністративного суду України від 23.07.2014 у справі № 2-а-1225/09/2170
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2014 р. м. Київ К/9991/90382/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2009 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року

у справі № 2-а-1225/09/2170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська школа мистецтв «Ювента»

до Державної податкової інспекції у місті Херсоні

про визнання нечиними податкових вимог та рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська школа мистецтв «Ювента» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Херсоні (далі - відповідач) про визнання нечинними першої податкової вимоги від 23 жовтня 2008 року № 1/1983, другої податкової вимоги від 23 грудня 2008 року № 2/2546 та рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 19 лютого 2009 року № 49/24-103 (в редакції заяви про доповнення позовних вимог від 03 березня 209 року № 03/03-09/01).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2009 року позов задоволено. Визнано нечинними: першу податкову вимогу ДПІ у м. Херсоні від 23 жовтня 2008 року № 1/1983 щодо суми податкового боргу ТОВ «Херсонська школа мистецтв «Ювента» по єдиному податку в сумі 220513,80 грн.; другу податкову вимогу ДПІ у м. Херсоні від 23 грудня 2008 року № 2/2546 щодо суми податкового боргу ТОВ «Херсонська школа мистецтв «Ювента» по єдиному податку в сумі 221437,94 грн. та по податку на додану вартість в сумі 445514,00 грн.; рішення ДПІ у м. Херсоні від 19 лютого 2009 року № 49/24-103 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Ухвалено відшкодувати ТОВ «Херсонська школа мистецтв «Ювента» з державного бюджету 3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

16 жовтня 2008 року ТОВ «Херсонська школа мистецтв «Ювента» подало до ДПІ у м. Херсоні розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, у рядку 8 якого задекларувало до сплати в бюджет податкові зобов'язання за 3 квартал 2008 року у сумі 221443,00 грн. (арк. справи 27).

Задекларована ТОВ «Херсонська школа мистецтв «Ювента» сума податкових зобов'язань з єдиного податку за 3 квартал 2008 року була сплачена до бюджету у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 112 від 16 жовтня 2008 року (арк. справи 8).

18 жовтня 2008 року ТОВ «Херсонська школа мистецтв «Ювента» подало до ДПІ у м. Херсоні декларацію з податку на додану вартість за 3 квартал 2008 року, у рядку 27 якої задекларувало до сплати в бюджет податкові зобов'язання у сумі 445514,00 грн. (арк. справи 24-25).

Задекларована ТОВ «Херсонська школа мистецтв «Ювента» сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість за 3 квартал 2008 року була сплачена до бюджету у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 122 від 03 листопада 2008 року (арк. справи 9).

Разом з цим, 23 жовтня 2008 року ДПІ у м. Херсоні було сформовано та надіслано ТОВ «Херсонська школа мистецтв «Ювента» першу податкову вимогу № 1/1983, в якій вказано, що станом на 23 жовтня 2008 року сума податкового боргу позивача за узгодженими податковими зобов'язаннями за платежем: єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб складає 220513,80 грн. - за основним платежем (арк. справи 7).

23 грудня 2008 року ДПІ у м. Херсоні було сформовано та надіслано ТОВ «Херсонська школа мистецтв «Ювента» другу податкову вимогу № 2/2546, в якій вказано, що станом на 22 грудня 2008 року сума податкового боргу позивача за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 666951,94 грн., у тому числі: за платежем: єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб - 221437,94 грн. (з яких: 221437,80 грн. - за основним платежем, 0,14 грн. - пеня) ; за платежем: податок на додану вартість - 445514,00 грн. - за основним платежем (арк. справи 6).

Також, 19 лютого 2009 року ДПІ у м. Херсоні було прийняте рішення № 49/24-103 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 19 лютого 2009 року (арк. справи 41).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у податкового органу були відсутні правові підстави для надіслання позивачу першої та другої податкових вимога, а також рішення про стягнення коштів та інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, оскільки податкові зобов'язання ТОВ «Херсонська школа мистецтв «Ювента», узгоджені позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за 3 квартал 2008 року та у розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за 3 квартал 2008 року, були погашені ним у порядку у повному обсязі, у строк, визначений абзацом 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що підтверджено платіжними дорученнями з відповідним призначенням платежу, які містять відмітки банку про їх одержання, з урахуванням того, що обов'язок підприємства щодо сплати податків і зорів вважається виконаним в момент прийняття банком платіжних документів на перерахування таких коштів, а також зважаючи на те, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне зарахування коштів до державного бюджету, якщо таке порушення сталося з вини банку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно пунктів 1.2, 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу встановлений статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно абзацу 1 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

За приписами абзацу 1 пункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно положень підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, податкові зобов'язання ТОВ «Херсонська школа мистецтв «Ювента», узгоджені позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за 3 квартал 2008 року та у розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за 3 квартал 2008 року, були погашені ним у порядку у повному обсязі, у строк, визначений абзацом 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Посилання податкового органу в обґрунтування правомірності прийняття першої та другої податкових вимог та рішення про стягнення коштів та інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу на те, що грошові кошти, сплачені позивачем згідно платіжних доручень № 112 від 16 жовтня 2008 року та 122 від 03 листопада 2008 року, не надійшли до державного бюджету правомірно були відхилені судами попередніх інстанцій як безпідставні, з огляду на наступне.

Відповідно до положень підпункту 16.5.1 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Підпунктом 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Згідно підпунктом 16.3.1 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку.

Викладене свідчить про відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року у строк, встановлений законом, та у сумі, самостійно узгодженій у відповідній податковій декларації.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів про неправомірність першої податкової вимоги та наявність підстав для її скасування.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Херсоні підлягає залишенню без задоволення, а постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2009 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева

Судді: _____________________ А.М. Лосєв _____________________ Т.М. Шипуліна

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
23.07.2014
ПІБ судді:
Бившева Л.І.
Реєстраційний № рішення
2-а-1225/09/2170
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
У задоволенні касаційної скарги контролюючого органу відмовлено. Рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
Подальше оскарження
Не оскаржувалось у ВСУ.
Замовити персональну презентацію