Ухвала Вищого адміністративного суду України від 23.06.2014 у справі № 2а-8977/10/2670
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2014 р. м. Київ К/9991/8112/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Федорова М.О., Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011

у справі № 2а-8977/10/2670

за позовом Закритого акціонерного товариства «Торнадо»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011, позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано першу податкову вимогу від 31.08.2009 № 1/7675 та другу податкову вимогу від 11.01.2010 № 2/209.

ДПІ у Шевченківському районі міста Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п. 5.2.2 - п.п. 5.2.4, п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 N 2181-III.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для складання ДПІ у Шевченківському районі міста Києва першої та другої податкових вимог від 31.08.2009 № 1/7675 та від 11.01.2010 № 2/209 (відповідно) слугувала несплата позивачем податкових зобов'язань, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями від 10.12.2008 № 0008811705/0 та від 27.03.2009 № 8811705/1, вимоги про скасування яких є предметом позову Закритого акціонерного товариства «Торнадо» у справі № 2 а-4714/09/2670.

Визнаючи протиправними першу та другу податкові вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податкові вимоги можуть надсилатися платнику податків тільки за умови наявності у нього узгодженого податкового зобов'язання, не сплаченого у встановлений законом строк.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правова оцінка на підставі законодавства, що врегульовує спірні відносини.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 N 2181-III (далі Закон) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка у відповідності до п.п. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

У відповідності до п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно з п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону податковий орган надсилає платнику податків податкові вимоги у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки.

Враховуючи те, що судове рішення за результатами розгляду позову платника податків про оскарження нарахованих йому податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 10.12.2008 № 0008811705/0 та від 27.03.2009 № 0008811705/1 у справі № 2 а-4714/09/2670 не прийнято, такі податкові зобов'язання вважаються неузгодженими.

Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень судів попередніх інстанцій не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді М.О. Федоров, Ю.І. Цвіркун

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
23.06.2014
ПІБ судді:
Пилипчук Н.Г.
Реєстраційний № рішення
2а-8977/10/2670
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні скарги контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанцій залишено у силі.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію