Ухвала Вищого адміністративного суду України від 23.05.2013 у справі № 2а-3754/10/10/0170

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року м. Київ К-42225/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е. Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010

у справі № 2а-3754/10/10/0170

за позовом Державного підприємства «Айвазовське»доДержавної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Кримпровизнання неправомірними дій та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Айвазовське» (далі по тексту - позивач, ДП «Айвазовське») звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Алушті АРК) про визнання неправомірними дій щодо неприйняття як податкової звітності уточнюючих розрахунків до декларацій з податку на додану вартість та спонукання прийняття зазначених уточнюючих розрахунків.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2010, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у м. Алушті АРК щодо неприйняття як податкової звітності та надання статусу «до відома» уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 29918 від 15.10.2009 та № 29919 від 15.10.2009 до декларацій з податку на додану вартість за травень 2008 та за липень 2008 ДП «Айвазовське». Зобов'язано ДПІ у м. Алушті АРК прийняти уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 29918 від 15.10.2009 та № 29919 від 15.10.2009 до декларацій з податку на додану вартість за травень 2008 та за липень 2008 ДП «Айвазовське», як податкову звітність, що заповнена та подана з дотриманням правил її заповнення та подання.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП «Айвазовське» зареєстроване Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АРК та перебуває на обліку в ДПІ у м. Алушті АРК.

Позивачем до ДПІ у м. Алушті АРК 15.10.2009 були надані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2008 року та за липень 2008 року, які підписані керівником та головним бухгалтером ДП «Айвазовське».

15.10.2009 ДП «Айвазовське» повідомило ДПІ у м. Алушті АРК про зміну головного бухгалтера позивача та надано копію наказу від 11.08.2008 №71.

Податковим органом на адресу позивача було направлено повідомлення від 20.10.2009 №5375/10/15, в якому зазначено, що уточнюючі розрахунки були подані за податкові (звітні) періоди, за які вже проведено планову виїзну перевірку.

Відповідно до листа ДПІ у м. Алушті АРК, уточнюючим розрахункам з податку на додану вартість підприємства позивача від 15.10.2009 надано статус «до відома», що є повідомленням про невизнання податковим органом уточнюючих розрахунків як податкової звітності із зазначенням підстав неприйняття такої звітності.

Підставою для невизнання уточнюючих розрахунків позивача з податку на додану вартість за травень 2008 року та липень 2008 року, є підписання розрахунків головним бухгалтером, що не був зазначений в базі АІСР РПП ДПІ у м. Алушті АРК та подання уточнюючих розрахунків за податкові (звітні) періоди, за які вже було проведено планову виїзну документальну перевірку.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що підстав для невизнання поданих позивачем уточнюючих розрахунків податковою звітністю у відповідача не було.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закон), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно п. 1.11 ст. 1 Закону, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) .

Згідно п. «б» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) , - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Абзацом 1 пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковим періодом є один календарний місяць. Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Форма податкової декларації з податку на додану вартість та Порядок її заповнення і подання, затверджені наказом ДПА України від 30.05.1997 №166. Згідно з формами зазначеної декларації та додатків до неї, вони підписуються керівником та головним бухгалтером платника податку з зазначенням їх прізвища та ініціалів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що декларація та додатки до неї підписані керівником позивача Пястоловим В.П. та головним бухгалтером Цикаленко А.І. Крім того, відповідачу було відомо, що Цикаленко А.І. прийнята на посаду головного бухгалтера ДП «Айвазовське», що підтверджується наявністю відбитка штампу про отримання повідомлення позивача та наказу про призначення на посаду головного бухгалтера.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що уточнюючі розрахунки за травень 2008 року та липень 2008 року заповнені позивачем з дотриманням вимог законодавства та подані у межах строку, передбаченого ст. 15 Закону.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис) О.І. Степашко

Судді(підпис) С.Е. Острович  (підпис) В.В. Кошіль О.Я. Меньшикова

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
22.05.2013
ПІБ судді:
Степашко О.І.
Реєстраційний № рішення
№ 2а-3754/10/10/0170
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційна скарга контролюючого органу відхилена. Рішення суду першої та другої інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
-
Замовити персональну презентацію