Ухвала Вищого адміністративного суду України від 23.04.2015 у справі № 2а-7510/12/2670

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року м. Київ К/9991/61944/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е. Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України"

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012

у справі № 2а-7510/12/2670

за позовом Дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України"

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкових повідомлень - рішень від 31.01.2012 № 0000011500, № 0000021500, № 0000031500, № 0000041500, № 0000051500, № 0000061500, № 0000071500, № 0000081500.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2012 в задоволенні позовних відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача як платника рентної плати за природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні та плати за користування надрами для видобування корисних копалин з питань граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з рентної плати за природний газ за жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року по коду бюджетної класифікації 170102, газовий конденсат, що видобувається в Україні за грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року по коду бюджетної класифікації 170103 та з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 та 3 квартали 2011 року по коду бюджетної класифікації 130301 та складено акт № 3/152/30019775 від 12.01.2012 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету.

Перевіркою встановлено порушення позивачем несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по рентній платі за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні та платі за користування надрами для видобування корисних копалин, по рентній платі за видобутий природний газ несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань рахується на загальну суму 4960626, 95 грн., чим порушено пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. № 256 „Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат" за 2010 рік та п. 260.7 ст. 260 розділу X Податкового кодексу України за 2011 рік.

По рентній платі за видобутий газовий конденсат несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань рахується на загальну суму 5894829, 42 грн., чим порушено пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 256 „Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат" за 2010 рік та порушено п. 260.7 ст. 260 розділу X Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 за 2011 рік.

По платі за користування надрами для видобування корисних копалин несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань рахується на загальну суму 6967155, 77 грн. за 2 квартал 2011 року та 3 квартал 2011 року, чим порушено п. 263.12 ст. 263 розділу XI Податкового кодексу України.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0000011500 від 31.01.2012, яким за затримку позивачем на 59 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні в розмірі 3062153, 35 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 612430, 67 грн.; № 0000021500 від 31.01.2012, яким за затримку позивачем на 29 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні в розмірі 1744886, 20 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 174488, 62 грн.; № 0000031500 від 31.01.2012, яким позивачу за затримку на 59 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні в розмірі 3717219, 30 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 743443, 86 грн.; № 0000041500 від 31.01.2012, яким позивачу за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні в розмірі 2120235, 20 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 212023, 52 грн.; № 0000051500 від 31.01.2012, яким позивачу за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні в розмірі 153587, 55 грн. застосовано штраф у сумі 4 грн.; № 0000061500 від 31.01.2012, яким позивачу за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні в розмірі 57374, 86 грн. застосовано штраф у сумі 4 грн.; № 0000071500 від 31.01.2012, яким до позивача за затримку на 67 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 3536092, 70 грн. застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 707218, 54 грн.; № 0000081500 від 31.01.2012, яким до позивача за затримку на 4 календарних дня граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в розмірі 3431063, 10 грн. застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 343106, 31 грн.

В порядку адміністративного оскарження ДПС у Полтавській області скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000041500 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 1814, 32 грн., в іншій частині залишено без змін; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000021500 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 864, 84 грн., в іншій частині залишено без змін, № 0000021500, № 0000081500, № 0000071500, № 0000061500, № 0000051500, № 0000031500 та № 0000011500 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Відповідно до п. 260.2 ст. 260 Податкового кодексу України розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених ст. 258 цього Кодексу ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до ст. 259 цього Кодексу.

Згідно п. 260.3 ст. 260 ПК України платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати.

Відповідно до п. 260.5 ст. 260 ПК України платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводної сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно п. 260.7 ст. 260 ПК України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач порушив умови погашення розстроченого податкового зобов'язання (податкового боргу), а також мав податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення договорів розстрочки, надані розстрочки (відповідно рішень ДПА у Полтавській області від 29.04.2011 № 38, 39) розірвані на підставі рішень ДПА у Полтавській області від 12.10.2011 № 38/с, № 39/с, право на розірвання яких передбачено пунктами 4.2 договорів № 5 від 29.04.2011та № 6 від 29.04.2011.

При цьому, судами апеляційної інстанції враховано, що на момент сплати узгоджених грошових зобов'язань у позивача існував податковий борг, який на підставі п. 87.9 ст. 87 ПК України був погашений за рахунок внесених коштів, внаслідок чого у позивача виникла заборгованість.

Колегія суддів погоджується, що необґрунтованими є доводи позивача щодо того, що останнім вчасно сплачено ренту за природний газ та газовий конденсат, а погашення відповідачем раніше існуючого податкового боргу позивача за рахунок своєчасно сплачених позивачем грошових зобов'язань є дією відповідача, а не позивача, тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи вищевикладене та те, що з моменту вступу в дію Податкового кодексу України, законом було закріплено право податкового органу щодо зарахування коштів, які сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 у справі № 2а-7510/12/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 у справі № 2а-7510/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
22.04.2015
ПІБ судді:
Федоров М.О.
Реєстраційний № рішення
№ 2а-7510/12/2670
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції залишив без задоволення касаційну скаргу платника, а рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Подальше оскарження
Ухвала Вищого адміністративного суду України в подальшому не оскаржувалася.
Замовити персональну презентацію