Ухвала Вищого адміністративного суду України від 22.09.2015 у справі № 2а/1770/3663/2012
Державний герб України 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 вересня 2015 року м. Київ К/800/45685/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В. Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представників сторін:

позивача - Пух Н.С.

відповідача - Рокуня С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2014

та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2014

у справі № 2а/1770/3663/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Рівне-Авто»

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Рівне-Авто» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2012 № 0004122342 та № 0000852343 Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2014, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2014, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 № 0004122342 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1 906 846,28 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000852343 від 10.09.2012 в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 69 700 грн.; в решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що є обґрунтованими та законними.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну відповідача, у зв'язку із реорганізацією, із Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Рівне-Авто» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012, складено акт № 411/22-200/05391175 від 27.08.2012, в якому зафіксовані наступні порушення: абз. 5 пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.32 ст. 1, п. 4.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1, пп. 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.3.5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього в розмірі 2 832 650 грн., у тому числі 2009 рік - 926 534 грн., 2010 рік - 1 662 844 грн., І квартал 2011 року - 243 272 грн.; п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків (всього 202 випадки) та незбереження щоденних фіскальних звітних чеків в книгах обліку розрахункових операцій (всього 5 випадків).

На підставі результатів проведеної перевірки, 10.09.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0004122342 про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 832 650 грн.;

- № 0000852343 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 70 380 грн.

Висновок про завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2 832 650 грн. податковий орган дійшов, з урахуванням такого: на суму 175 933 грн. - за порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» нараховано умовні відсотки на суми не повернутої на кінець звітного періоду поворотної фінансової допомоги; на суму 1 738 025 грн. - за порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», нараховано умовні відсотки за угодою № 26/08 від 26.12.2008 про сплату боргу, яка укладена між ТОВ «УкрАвтоЗаЗ-Сервіс» (кредитор) та ВАТ «Рівне-Авто» (боржник), у зв'язку з тим, що кредитором згідно з договором поруки було погашено кредиторську заборгованість позивача за кредитним договором з АБ «Брокбізнесбанк»; на суму 14 715 грн. - за порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати по отриманих адвокатських послугах від ПП Барашивця А.Ю., який одночасно працював у штаті підприємстві на посаді юрисконсульта; на суму 373 180 грн. - за порушення пп. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат частково віднесено нараховані відсотки за непогашення заборгованості по договорах купівлі-продажу у визначений термін; на суму 345 491 грн. - за порушення пп. 5.2.5 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат віднесено витрати по нарахуванню (сплаті) податків у розмірі, які не підтверджені підприємством; на суму 185 306 грн. - за порушення п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування, перенесеного до Декларації з податку на прибуток на 2010 рік з Декларації за 2009 рік.

Враховуючи оскарження відповідачем судових рішень лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, визначені ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, слід зазначити наступне.

Щодо заниження ПАТ «Рівне-Авто» валових доходів перевіреного періоду на суму 175 933 грн. умовно нарахованих відсотків на поворотну фінансову допомогу від АТ «Українська автомобільна корпорація», судами попередніх інстанцій встановлено таке.

В перевіреному періоді ПАТ «Рівне-Авто» були укладені договори на отримання поворотної фінансової допомоги з АТ «Українська автомобільна корпорація» на поповнення обігових коштів, а саме: від 26.03.2009 № 14-ДФП/09, від 24.06.2009 № 41-ДФП/09, від 29.09.2009 № 73-ДФП/09, від 28.12.2009 № 107-ДФП/09, від 29.03.2010 № 14-ДФП/10, від 30.06.2010 № 55-ДФП/10, від 29.09.2010 № 93-ДФП/10, від 27.12.2010 № 125-ДФП/10, від 29.03.2011 № 20-ДФП/11, від 29.06.2011 № 54-ДФП/11, від 28.09.2011 № 87-ДФП/11, від 26.12.2011 № 134-ДФП/11, від 28.03.2012 № 23-ДФП/12.

Виписками банку по рахунку позивача підтверджено відомості щодо дати та сум фактичного отримання та фактичного повернення поворотної фінансової допомоги.

Згідно з пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги (абз. 5 пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 зазначеного Закону).

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді (абз. 1 пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону).

Таким чином, позивач, отримавши за вищевказаними договорами поворотну фінансову допомогу від АТ «Українська автомобільна корпорація» повинен був нарахувати умовні відсотки у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду.

Згідно з пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) , - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) , - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном «базовий податковий період» слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Отже, звітним (податковим) періодом з податку на прибуток підприємств в перевіреному періоді для позивача є квартал.

За змістом абз. 5 пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо платник податку не повернув суму поворотної фінансової допомоги на кінець звітного періоду, він повинен включити до валових доходів звітного періоду суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, в розмірі облікової ставки Нацбанку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Таким чином, умовні відсотки на повну суму отриманої фінансової допомоги повинні нараховуватись на кількість днів її використання в звітному кварталі, коли така допомога була отримана та неповернута, та не повинні нараховуватись в наступному звітному періоді (кварталі), до закінчення якого відбулось її повернення.

Алгоритм розрахунку цих відсотків роз'яснений Інформаційно-довідковим департаментом Державної податкової служби в Єдиній базі податкових знань та є наступним: суму неповерненої на кінець звітного періоду поворотної фінансової допомоги помножити на кількість днів користування та на облікову ставку Нацбанку України і поділити на 365 днів.

Суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що податковим органом помилково нараховано позивачу умовні відсотки на суму поворотної фінансової допомоги з дати її отримання до дати її повернення включно (без урахування суми такої допомоги, неповерненої на кінець звітного періоду) .

Крім того, податковим органом допущено арифметичні помилки в частині визначення дати отримання, дати повернення та суми фінансової допомоги, що суперечить відповідним відомостям за даними виписок банку про рух коштів на рахунку позивача. В той же час, і розрахунок умовно нарахованих відсотків, виконаний позивачем на загальну суму 7 054,37 грн., є помилковим.

Необхідно зазначити, що поворотна фінансова допомога була надана позивачу строком на один рік, при цьому вона була фактично достроково повернута позивачем в повній сумі в наступному кварталі після її отримання, до закінчення такого кварталу, тобто до закінчення такого звітного періоду (кварталу).

Судами вірно враховано, що АТ «Українська автомобільна корпорація» є засновником ПАТ «Рівне-Авто», що підтверджено матеріалами справи, а саме актом перевірки, тому відповідно до пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, з 01.04.2011 умовні відсотки не нараховуються за договорами: від 29.06.2011 № 54-ДФП/11, від 28.09.2011 № 87-ДФП/11, від 26.12.2011 № 134-ДФП/11, від 28.03.2012 № 23-ДФП/12.

Таким чином, загальна сума умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої позивачем в перевіреному періоді від АТ «Українська автомобільна корпорація», яка залишалась неповернутою на кінець звітного періоду, становить 7 111,72 грн.

З урахуванням викладеного, позивачем занижено валовий дохід на суму 7 111,72 грн., тому податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 № 0004122342 в частині суми 168 821,28 грн. (175 933 - 7 111,72) прийнято безпідставно.

Щодо заниження позивачем валових доходів на суму умовно нарахованих відсотків в розмірі 1 738 025 грн. на поворотну фінансову допомогу, отриману від ТОВ «УкрАвтоЗаз-Сервіс», судами обох інстанцій встановлено наступне.

07.08.2006 між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк» та ВАТ «Рівне-Авто» укладено кредитний договір № 02 кл-06, за умовами якого банк відкриває позичальнику мультивалютну відкличну кредитну лінію в сумі 2 000 000 грн. строком з 07.08.2006 по 06.06.2011.

27.11.2008 між сторонами укладено додаткову угоду № 48 до кредитного договору № 02 кл-06 від 07.08.2006, відповідно до якої пункт 2.1 викладено в наступній редакції: Банк відкриває позичальнику відкличну мультивалютну кредитну лінію в сумі 1 153 391 доларів США строком з 04.08.2006 по 03.08.2011.

26.12.2008 між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк» (кредитор) та ТОВ «УкрАвтоЗаз-Сервіс» (поручитель) укладено договір поруки № 1/2008, за умовами якого поручитель поручається як солідарний боржник перед Кредитором за виконання ПАТ «Рівне-Авто» його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з кредитного договору № 02кл-06 від 07.08.2006 в частині погашення кредиту (тіла кредиту) на суму 1 153 391 доларів США.

26.12.2008 ПАТ «Рівне-Авто» (боржник) укладено з ТОВ «УкрАвтоЗаз-Сервіс» (кредитор) угоду № 26/08 про сплату боргу, відповідно до якої боржник зобов'язується оплатити кредитору заборгованість в сумі 9 247 842,98 грн., що виникла внаслідок витрат кредитора по оплаті зобов'язань боржника за договором поруки № 1/2008 від 26.12.2008, в термін до 31.12.2010. Додатковою угодою №1 від 15.11.2010 термін оплати встановлено до 31.12.2012.

20.01.2009 поручителем ТОВ «УкрАвтоЗАЗ-Сервіс» було повністю погашено остаточну заборгованість ПАТ «Рівне-Авто» перед АТ «Брокбізнесбанк» по кредитному договору № 02кл-06 від 07.08.2006 в сумі 1 049 391 доларів США, що підтверджується довідкою ПАТ «Брокбізнесбанк» від 29.08.2012 № 475/050.

Додатковою угодою № 2 від 28.01.2011 до угоди № 26/08 про сплату боргу від 26.12.2008, у зв'язку з перейменуванням ТОВ «УкрАвтоЗАЗ-Сервіс» на ТОВ «Дженерал Авто Груп» у всьому тексті угоди та її додатках змінено найменування кредитора.

За даними бухгалтерського обліку ПАТ «Рівне-Авто» по рахунку 685 «розрахунки із іншими постачальниками» за період з 01.04.2009 по 30.04.2012 рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Дженерал Авто Груп» (ТОВ «УкрАвтоЗАЗ-Сервіс») у розмірі 9 246 842,99 грн., що підтверджено оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6852.

На думку податкового органу, в розумінні пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» кошти, передані банку в погашення кредитних зобов'язань підпадають під визначення поворотної фінансової допомоги, а відтак позивач відповідно до абз. 5 зазначеної норми Закону повинен був нарахувати умовні відсотки на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. За розрахунком органу державної податкової служби загальна сума таких умовних відсотків перевіреного періоду становить 1 738 025 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 553, ч. 2 ст. 554, ст. 556 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

Вказана норма кореспондується зі статтею 512 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що виконання обов'язку боржника поручителем є однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні.

Матеріалами справи встановлено, що поручитель ТОВ «УкрАвтоЗаЗ-Сервіс» не передавав кошти для ПАТ «Рівне-Авто» в користування, а погасив зобов'язання останнього безпосередньо перед АБ «Брокбізнесбанк» відповідно до договору поруки.

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді.

Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від застовника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Безповоротна фінансова допомога - це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що обов'язковою ознакою поворотної фінансової допомоги є отримання коштів платником податків. При отриманні поворотної фінансової допомоги кошти надходять безпосередньо в користування її отримувача, в той час як при виконанні договору поруки кошти від поручителя безпосередньо до боржника не надходять, до поручителя ж переходять права кредитора відносно фінансових зобов'язань такого боржника.

Договір про надання поворотної фінансової допомоги та договір поруки мають різну правову природу, тому виконання договору поруки не являється фінансовою допомогою для боржника.

Таким чином, наявна сума кредиторської заборгованості позивача перед поручителем не підпадає під визначення поворотної фінансової допомоги і не є доходом, оскільки кошти передавались поручителем не позивачу, а банківській установі.

Крім того, угода № 26/08 від 26.12.2008, укладена між ПАТ «Рівне-Авто» та ТОВ «УкрАвтоЗаЗ-Сервіс», є угодою про сплату коштів боржника у зв'язку з заміною кредитора у зобов'язанні, а тому її положення не підпадають під поняття поворотної фінансової допомоги, а відсотки, умовно нараховані на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду в даному випадку, є безпідставними.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 № 0004122342 в частині суми зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 738 025 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2012 № 0004122342 в частині зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 906 846,28 грн. (168 821,28 + 1 738 025).

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2012 № 0000852343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 70 380 грн., слід зазначити наступне.

В акті перевірки виявлені наступні порушення ПАТ «Рівне-Авто»:

1) не забезпечено зберігання в книгах обліку розрахункових операцій щоденних фіскальних звітних чеків (далі по тексту Z-звітів ) в кількості 5 штук;

2) не забезпечено виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків в кількості 202 штук.

Вищевказані порушення підтверджені матеріалами справи, а саме книгою обліку розрахункових операцій позивача, зазначених в акті перевірки.

Випадок незабезпечення зберігання фіскального звітного чека Z1991 в книзі обліку розрахункових операцій №1716005521-465/7 від 10.07.2008 судами попередніх інстанцій обґрунтовано до уваги не прийнято, оскільки він знаходиться поза межами перевіреного періоду (з 01.04.2009 по 31.03.2012).

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій є порушенням правил здійснення господарської діяльності, за які можуть бути застосовані штрафні (фінансові) санкції, що є видом адміністративно-господарських санкцій, а саме - адміністративно-господарським штрафом в розумінні ст. ст. 238, 241 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції могли бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Законом України від 02.12.2010 № 2756-VI статтю 250 Господарського кодексу України доповнено частиною другою, згідно з якою дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи

Вказана норма не має зворотної дії в часі та не поширюється на спірні правовідносини в період 2009-2010 років.

Таким чином, виявлені перевіркою порушення за 2009-2010 роки не підлягали врахуванню податковим органом під час застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, що свідчить про необґрунтованість розрахунку таких санкцій.

З урахуванням викладеного, судами вірно зазначено про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2012 № 0000852343 в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 69 700 грн.

Враховуючи викладене, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2014 та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль

Судді І.В. Борисенко, О.А. Моторний

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
22.09.2015
ПІБ судді:
Кошіль В.В.
Реєстраційний № рішення
2а/1770/3663/2012
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу відхилено, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
Подальше оскарження
Оскарження рішення суду касаційної інстанції по даній справі у Верховному Суді України не здійснювалося.
Замовити персональну презентацію