Ухвала Вищого адміністративного суду України від 22.08.2013 у справі № 2а/0570/14667/11

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/3032/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Рибченка А. О., Степашка О. І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року

у справі за позовом Державного підприємства "Артемвугілля" до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Артемвугілля" (далі - ДП "Артемвугілля") звернулось до суду з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі - Горлівська ОДПІ) в якому просить визнати дії протиправними та зобов'язати вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року позов ДП "Артемвугілля" задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року апеляційну скаргу Горлівської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Горлівська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ДП "Артемвугілля" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Відповідачем в особовому рахунку позивача за податком на прибуток станом на 1 серпня 2011 року в автоматичному режимі нараховано пеню в сумі 83446,67 грн. Нарахування пені проводилось на грошові суми, які сплачувались позивачем у строки що були визначені ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня та 28 грудня 2010 року, якими відповідно було розстрочене виконання постанов того ж суду від 29 квітня та 28 грудня 2010 року строком на 60 місяців кожну зі сплатою рівними частками суми боргу щомісячно. Так позивачем у встановлені вказаними ухвалами суду строки були сплачені податкові зобов'язання з податку на прибуток.

Правовою підставою своїх дій по нарахуванню пені відповідач зазначив п. 100.1 статті 100, статтю 129 Податкового Кодексу України та Методичні рекомендації, які затверджені Наказом ДПА України від 07.12.2010 року №927.

Згідно п. 100.1 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу від проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 цього Кодексу.

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Згідно ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що у зв'язку з набрання чинності ухвалою суду про розстрочення податкового боргу змінює встановлені законом строки сплати відповідного податкового зобов'язання, яке через зміну судом термінів сплати втрачає ознаки податкового боргу, виключає можливість нарахування пені згідно вимог ст. 129 ПК України, за умови своєчасного виконання платником податків ухвал суду про розстрочення оплати. Судове рішення щодо розстрочення виконання постанови про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такої постанови на новий строк, тобто вищезазначеними ухвалами Донецького окружного адміністративного суду перенесені граничні строки сплати податкових зобов'язань. Зазначені ухвали набрали законної сили, тобто граничними термінам сплати є строки, вказані в судових рішеннях. За таких підстав, на дату винесення спірних податкових повідомлень-рішень діяли граничні строки сплати податкових зобов'язань вказані у відповідних ухвалах Донецького окружного адміністративного суду. Після прийняття судового рішення про стягнення податкової заборгованості нарахування будь-яких штрафів або пені можливе лише в межах виконавчого провадження.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що оскільки позивач по справі виконує рішення суду відповідно до наданих розстрочок згідно ухвалам суду, які набрали чинності та обов'язкові для осіб, які беруть участь у справі і підлягають виконанню на всій території України, а тому вимоги п. 87.9 ст. 87 та п. 100.1 ст. 100 Податкового Кодексу України не можуть бути застосовані до грошових коштів, які платником податків сплачуються за відповідними судовими рішеннями.

Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що у даному випадку не підлягають застосуванню і Методичні рекомендації, затверджені Наказом ДПА України від 07.12.2010 року №927, оскільки з огляду на вимоги Указу Президента України від 03.10.1992 року №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року №34/5, зареєстрованого 12.04.2005 року за №381/10661, вказані Методичні рекомендації за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, не були зареєстровані в Міністерстві юстиції України, стосуються організації внутрішньої діяльності податкових органів, а тому для суб'єктів підприємницької діяльності носять рекомендаційний, а не обов'язковий характер.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ДП "Артемвугілля".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович

А. О. Рибченко О. І. Степашко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
21.08.2013
ПІБ судді:
Острович С.Е.
Реєстраційний № рішення
2а/0570/14667/11
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції відхилив скаргу контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанцій залишено в силі та без змін.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося Верховним Судом  України.
Замовити персональну презентацію