Ухвала Вищого адміністративного суду України від 22.07.2014 у справі № 2а/2570/3893/2012
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2014 року м. Київ К/800/18069/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В. Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року

та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 року

у справі №2а/2570/3893/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівський цукровий завод»

до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Носівський цукровий завод» звернулось до суду з позовною заявою до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2012 року № 0000172200 повністю та № 0000182200 частково у розмірі 125990,00 грн. зменшеної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 31497,50 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка TOB «Носівський цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства.

Вказаною перевіркою встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого

Ніжинською ОДПІ прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 03.12.2012 року № 0000172200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 904122,50 грн. (у т. ч. за основним платежем - 723298,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 180824,50 грн.) та № 0000182200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 141190,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 70595,00 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/ послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктами 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пп. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

При цьому, згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, виписаними позивачу його контрагентом.

Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та його контрагентом, судами правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 року у справі №2а/2570/3893/2012 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підпис Голубєва Г.К.

Судді підпис Карась О.В. підпис Рибченко А.О.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
22.07.2014
ПІБ судді:
Голубєва Г.К.
Реєстраційний № рішення
2а/2570/3893/2012
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
У задоволенні касаційної скарги контролюючого органу відмовлено. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін. Справу повернуто до суду першої інстанції.
Подальше оскарження
не оскаржувалось у ВСУ
Замовити персональну презентацію