Ухвала Вищого адмінистративного суду України від 22.05.2014 у справі № 1570/4247/2012
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року м. Київ К/800/47884/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: Блажівської Н.Є.,

суддів: Сіроша М.В., Усенко Є.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Бігмет"

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2012 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року

у справі № 1570/4247/2012

за позовом Приватного підприємства "Бігмет"

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В

Приватне підприємство «Бігмет» (надалі також - позивач, ПП «Бігмет») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі також - ДПІ, відповідач), в якому просив: визнати неправомірним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 15 грудня 2011 року № 0028161501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4516 грн. (чотири тисячі п'ятсот шістнадцять гривень); визнати неправомірним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 15 грудня 2011 року № 0028171501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 51942 грн. (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот сорок дві гривні).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2012 року у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Бігмет» відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бігмет» залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2012 року - без змін.

Позивач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31 серпня 2011 року позивачем поштовим відправленням було надіслано податкову декларацію з податку на прибуток, оформленою за формою, визначеною наказом ДПА України від 28 лютого 2011 року № 114, з позначкою у рядку «звітний (податковий) період року 2011, за який подається податкова декларація або уточнюється (для уточнюючої податкової декларації) » «півріччя», а не «ІІ квартал», як того вимагали положення чинного законодавства.

За результатами здійснення контрольного заходу ДПІ складено акт перевірки від 13 грудня 2011 року № 9412/15-1/37279724, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 28 лютого 2011 року № 114, у зв'язку з невірним заповненням рядків 01, 04, 07, 11, 14, 15, 16 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року.

На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 грудня 2011 року № 0028161501, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 4516 грн.

Згідно обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, при заповненні декларації позивачем було допущено методологічні помилки, які призвели до визначення ним заниженої суми податку на прибуток, який підлягав до сплати за ІІ квартал 2011 року. Так, заповнюючи рядки 01, 04, позивач визначав їх наростаючим підсумком із врахуванням показників по аналогічних рядках у декларації за І квартал 2011 року, що суперечить вимогам податкового законодавства. З урахуванням вказаної методологічної помилки, яка призвела до невірних похідних даних, невірно були сформовані й показники по рядку 07, який розраховується шляхом віднімання показників рядка 04 із показників рядка 01, рядку 11, який залежить від правильності формування показника по рядку 07, а також рядку 14, який, в свою чергу, залежить від правильності показника по рядку 11.

Разом з цим, розраховуючи показники по рядкам 15 та 16, позивач припустив грубе порушення методології формування суми податку, яка підлягає сплаті до державного бюджету, а саме, здійснено віднімання від показника рядку 14 «податок на прибуток за звітний (податковий) період» показник по рядку 15 «податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період», тоді як, враховуючи дію перехідних положень Податкового кодексу України, необхідність розрахунку податку на прибуток у ІІ кварталі 2011 року без урахування показників у І кварталі 2011 року, а також різні ставки податку, що діяли протягом двох зазначених звітних періодів, такий розрахунок податку на прибуток є неприпустимим та призвів до заниження позивачем суми податку на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу, на 4516 грн., що було встановлено відповідачем в акті камеральної перевірки.

Згідно з затвердженою наказом ДПА України від 28 лютого 2011 року № 114 формою декларації з податку на прибуток підприємств, показник рядка 16 декларації позивача за ІІ квартал 2011 року повинен дорівнювати різниці показників по рядку 14 та 15, що у випадку позивача повинно виражатись наступним чином: 85467 грн. х 23 % - 0 грн. = 19657 грн., тоді як позивачем задекларовано 15141 грн.

З урахуванням зазначеного, з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів позивача про те, що допущена ним методологічна помилка при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року не призвела до заниження податку на прибуток підприємств.

28 листопада 2011 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток за період ІІ-ІІІ квартал 2011 року, за результатом проведення камеральної перевірки якої було складено акт від 14 грудня 2011 року № 9434/15-1/37279724, яким встановлено заниження ПП «Бігмет» грошового зобов'язання з податку на прибуток на 51942 грн. внаслідок невірного заповнення рядків 15, 16 декларації.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 грудня 2011 року № 0028171501, яким ПП «Бігмет» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 51942 грн.

Актом перевірки від 14 грудня 2011 року № 9434/15-1/37279724 встановлено, що дані, задекларовані позивачем по рядку 15 становлять 71599 грн., тоді як повинні становити 19657 грн., що свідчить про відхилення показників по рядку на (-) 51942, по рядку 16 задекларовано 16980 грн. при необхідних 68922 грн., що свідчить про відхилення на 51942 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та що не спростовується позивачем, з податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємств, поданої ним за період ІІ -ІІІ квартал 2011 року, слідує, що по рядку 15 декларації «податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період» позивачем задекларовано показник у сумі 71599 грн., тоді як рядок 14 декларації за ІІ квартал 2011 року (попередній звітний (податковий) період ) містить показник у розмірі 19657 грн. З урахуванням зазначеного, позивачем невірно був розрахований податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду (рядок 14-рядок 15), що призвело до завищення вказаного показника на 51942 грн.

У зв'язку з наведеним, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов юридично правильного висновку про відповідність вимогам закону податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір.

При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що наявність процесуальних порушень під час надсилання актів перевірок та податкового повідомлення-рішення не спростовує встановлених контролюючим органом в ході проведення перевірок порушень вимог чинного податкового законодавства позивачем у зв'язку з якими було донараховано суму грошового зобов'язання на підставі податкових повідомлень -рішень.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Бігмет» відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош, Є.А. Усенко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
22.05.2014
ПІБ судді:
Блажівська Н.Є.
Реєстраційний № рішення
1570/4247/2012
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Вищий адміністративний суд залишив без задоволення касаційну скаргу платника, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду в Верховному Суді не переглядалось.
Замовити персональну презентацію