Ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.09.2015 у справі № 2а-1670/6907/12
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 року м. Київ К/800/13394/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Нечитайло О.М.

Суддів Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року

у справі №2а-1670/6907/12

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 28 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року, задовольнив позовні вимоги, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення відповідача від 31 серпня 2012 року №0104821701, №0104831701 та стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 1 707,00 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Позивач надіслав до суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, у відповідності до яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Контролюючий орган на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наказу від 26 серпня 2011 року №564 та направлень від 26 серпня 2011 року №1530, №1531 провів документальну позапланову виїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків і зборів, обов'язкових платежів за період з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2010 року, про що склав акт від 29 грудня 2011 року №3725/17-2743004434, яким встановив порушення позивачем вимог частини 3 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого позивачем завищено суму валових витрат на 277 238,09 грн., занижено суму одержаного позивачем чистого доходу на 281 360,00 грн. та занижено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 41 585,71 грн.; а також порушення позивачем вимог пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 103 278,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 31 серпня 2012 року №0104831701, яким позивачу збільшив розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 129 097,50 грн., з яких 103 278,00 грн. - основний платіж, 25 819,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції та №0104821701, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 41 585,71 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем, оскільки перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально - процесуального закону, за відсутності судового рішення у кримінальній справі та наявності відмови у порушенні кримінальної справи відносно позивача.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У відповідності до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, оскільки пункт 86.9 статті 86 та підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, то відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка позивача призначена на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ Лубенської ОДПІ від 08 серпня 2011 року у рамках слідства по кримінальній справі №11104009004, з якої виділені матеріали з метою встановлення причетності позивача до вчинення злочинів, передбачених статтями 212 та 366 Кримінального кодексу України.

В свою чергу, постановами оперуповноваженого ВПНВ ПДВ ВПМ Лубенської ОДПІ Каури А.М. від 20 січня 2012 року та від 31 січня 2012 року відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно позивача, за ознаками злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України, на підставі пункту 2 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю у діях позивача складу злочину.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки, призначеної відповідно до постанови старшого слідчого СВ ПМ Лубенської ОДПІ та відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу.

В силу приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Враховуючи, що перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності відповідного судового рішення у кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірних рішень.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на приписи пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, відповідно до яких статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, то вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За встановлених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 31 серпня 2012 року № 0104821701 та №0104831701.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року у справі №2а-1670/6907/12 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М.

Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
21.09.2015
ПІБ судді:
Нечитайло О.М.
Реєстраційний № рішення
2а-1670/6907/12
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
У задоволенні касаційної скарги відмовлено, рішення судів попередніх інстанцій, якими вимоги платника податків задоволено в повному обсязі, залишені без змін.
Подальше оскарження
Ухвала була оскаржена до Верховного Суду України, станом на 24.11.2015 залишена без руху.
Замовити персональну презентацію