Ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.07.2015 у справі № 2а-814/08/1170

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2015 року м. Київ К/800/50727/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К., Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - ДПІ)

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2009 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року

у справі № 2а-814/08/1170

за адміністративним позовом ОСОБА_2, як фізичної особи-підприємця, до ДПІ,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 00013721700/2, № 0003281700/2, № 0003291700/2, № 0013711700/2 від 2.06.2008 року, а також визнати частково протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 2.06.2008 року № 0003261700/2 в частині донарахування до сплати податку на додану вартість, у розмірі 77 906,31 грн., штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 38 953,31 грн., № 0003271700/2 в частині донарахування до сплати податку з доходів від підприємницької діяльності, у розмірі 28 387,00 грн. Уточнюючи позовні вимоги ОСОБА_2 відмовився від позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 2.06.2008 року № 0003281700/2, № 0003261700/2 в частині донарахування до сплати податку на додану вартість, у розмірі 1 647,88 грн., штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 823,94 грн., № 0003271700/2 в частині донарахування до сплати податку з доходів від підприємницької діяльності, у розмірі 277,00 грн.

Зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи первинними документами.

2 квітня 2009 року постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду позов задоволено частково.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ від 2.06.2008 року № 00013721700/2, № 0003261700/2 в частині визначення податку на додану вартість, у розмірі 77 906,61 грн., штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 38 953,31 грн., № 0003271700/2 в частині визначення податку з доходів від підприємницької діяльності, у розмірі 28 387,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

24 травня 2012 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2009 року скасована в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 00013721700/2, у задоволенні позову в цій частині відмовлено.

В іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 28.01.2008 року до 14.02.2008 року ДПІ була здійснена документальна планова перевірка дотримання ОСОБА_2 вимог податкового законодавства за період з 1.01.2005 року до 30.09.2007 року, за наслідками якої 18.02.2008 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що ОСОБА_2 у порушення вимог пп. «а» п. 1 ст. 19 Закону України № 889-ІV від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб» занижений чистий дохід від здійснення підприємницької діяльності, у розмірі 191 094,00 грн., пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97 від 3.04.1997 року «Про податок на додану вартість» занижений податок на додану вартість, у розмірі 79 554,49 грн., п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетом та державними цільовими фондами», п. 7.1 наказу Мінекобезпеки України, ДПА України № 162/379 від 19.07.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» не подав розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІV квартал 2005 року, І- ІV квартали 2006 року, ІІІ квартал 2005 року, не нарахував та не сплатив зазначений збір, у розмірі 209,11 грн., а також у порушення ст. 14 Закону України № 2535-ХІІ від 3.07.1992 року «Про плату за землю» не подав податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної власності.

25 лютого 2008 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0003261700/0 щодо сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 79 554,49 грн., штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 39 777,25 грн., № 0003271700/0 щодо сплати податку з доходів від підприємницької діяльності, у розмірі 28 664,00 грн., № 0006281700/0 щодо сплати збору за забруднення навколишнього середовища, у розмірі 209,11, штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 1 190,00 грн.

24 березня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області зі скаргою щодо скасування зазначених податкових повідомлень-рішень ДПІ.

21 травня 2008 року Державна податкова адміністрація у Кіровоградській області прийняла рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_2

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0003261700/0, № 0003271700/0 від 25.02.2008 року залишені без змін, податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0006281700/0 від 25.02.2008 року скасоване в частині застосування штрафної (фінансової) санкції. У розмірі 170,00 грн.

2 червня 2008 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 00013721700/2 щодо визначення ОСОБА_2 суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, у розмірі 21 789,17 грн., № 0003261700/2 щодо визначення суми зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 119 331,74 грн., № 0003271700/2 щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів від підприємницької діяльності, у розмірі 28 664,10 грн., № 0003281700/2 щодо визначення суми зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, у розмірі 170,00 грн., № 0003291700/2 щодо визначення суми зобов'язання за забруднення навколишнього природного середовища, у розмірі 1 229,11 грн., № 0013711700/2 щодо визначення суми зобов'язання за забруднення навколишнього природного середовища, у розмірі 1 020,00 грн.

Колегія суддів вважає, що апеляційний адміністративний суд прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції скасовуючи податкове повідомлення-рішення ДПІ № 00013721700/2 від 2.06.2008 року прийшов до передчасного висновку, що податковому органу для самостійного визначення ОСОБА_2 суми податкового зобов'язання із орендної плати необхідні дані документальної перевірки результатів діяльності платника податків, які б свідчили про заниження чи завищення сум податкових зобов'язань, самостійно визначених платником податків.

У акті перевірки не зазначені податковим органом дані, які б свідчили про заниження або завищення сум податкових зобов'язань ОСОБА_2 з орендної плати.

Крім того, ОСОБА_2 надав довідку виконавчого комітету Новомиргородської міської ради № 4171 від 17.06.2008 року щодо сплати ним орендної плати за користування земельними ділянками, загальною площею 139,69 га, за період з жовтня 2005 року до травня 2008 року, у розмірі 46 963,50 грн.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати та щороку за станом на 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Як зазначено у акті перевірки ОСОБА_2 податкову декларацію з орендної плати за землю до податкового органу не подав. Згідно з пп. «а» 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Таким чином, податковий орган обґрунтовано визначив ОСОБА_2 зазначене податкове зобов'язання.

Що стосується розміру податкового зобов'язання слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або і комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно розпорядження голови Новомиргородської районної державної адміністрації № 450-р від 30.05.2005 року ОСОБА_2 передано в оренду з метою товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки державної власності, загальною площею 139,69 га.

На підставі цього розпорядження 2.11.2006 року був укладений договір оренди земельної ділянки, площею 79,69 га, та договір оренди земельної ділянки, площею 60,0 га.

Враховуючи те, що загальна річна сума орендної плати за земельні ділянки за 2006 рік відповідно до договорів оренди складає 17 834,09 грн., загальна місячна сума сплати має становити 1 486,17 грн. Таким чином, податкове зобов'язання за грудень 2006 року складає 1 150,58 грн.

Договори оренди від 2.11.2006 року були укладені строком на 5 років, тому річна сума орендної плати на 2007 рік залишається незмінною (коефіцієнт індексації на 2007 рік не застосовується - середньорічний показник індексу інфляції за 2006 рік менше 100%).

Податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки за 2007 рік становить 13 375,53 грн. Сума податкового зобов'язання за 2006 та 2007 роки складає 14 526,11 грн.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0003261700/2 від 2.06.2008 року слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплати (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата і оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У акті перевірки зазначено, що ОСОБА_2 включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, не підтверджені податковими накладними і платіжними документами.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до банківських виписок із розрахункового рахунку ОСОБА_2 на р/р НОМЕР_1 надійшло 61 867,67 грн., на р/р НОМЕР_2 за період з 25.12.2006 року до 14.09.2007 року - 62 318,76 грн. Таким чином, податкове зобов'язання з податку на додану вартість за період з 1.01.2005 року до 30.09.2007 року становить - 24 836,09 грн.

ОСОБА_2 у деклараціях з податку на додану вартість за період з 1.01.2005 року до 30.09.2007 року, що підлягає сплаті до бюджету, нараховано 103 021,00 грн.

Таким чином, встановлено, що дані податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначені ОСОБА_2 в деклараціях з податку на додану вартість за період з 1.01.2005 року до 30.09.2007 року, є завищеними на 78 184,91 грн., що підтверджується висновком судово-економічної експертизи №1/1 від 12.12.2008 року.

Крім того, відповідно до зазначеного висновку при арифметичних підрахунках даних, вказаних в податкових накладних за період з 1.01.2005 року до 30.09.2007 року, встановлена загальна сума обсягів придбання - 115 616,25 грн., а сума дозволеного податкового кредиту - 23 123,21 грн.

ОСОБА_2 у деклараціях з податку на додану вартість за період з 1.01.2005 року до 30.09.2007 року зазначив суму податкового кредиту - 102 956,00 грн. Сума податкового кредиту, вказана у деклараціях ОСОБА_2 більша на 79 832,79 грн. ніж загальна сума в податкових накладних за зазначений період. Сума податку, що підлягає сплаті, становить 1 647,88 грн.

Щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0003271700/2 від 2.06.2008 року слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року.

Висновком №1/1 судово-економічної експертизи від 12.12.2008 року встановлено, що дані із одержаного валового доходу від підприємницької діяльності ОСОБА_2 зазначені у деклараціях з податку з доходів фізичних осіб за період 1.01.2005 року до 30.09.2007 року завищені на 363 079,57 грн., ніж загальна сума коштів отриманих на розрахунковий рахунок підприємця за даний період.

На підставі дослідження товарних чеків, квитанцій, касових ордерів та платіжних доручень, що були надані ОСОБА_2, експертом встановлено, що дані із одержаного валового доходу від підприємницької діяльності зазначені в деклараціях з податку з доходів фізичних осіб за період з 1.01.2005 року до 30.09.2007 року більші на 364 787,94 грн., ніж загальна сума валових витрат, пов'язаних з одержанням валового доходу за зазначений період.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що сума доходу ОСОБА_2 за період з 1.01.2005 року до 30.09.2007 року становить 3 285,37 грн., а тому ним не доплачено податок з доходів від підприємницької діяльності, у розмірі 277,00 грн., а не 28 664,00 грн. як зазначено у акті перевірки та в податкових повідомленнях-рішеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2009 року, скасовану в частині постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року, та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підпис) Сірош М.В.

Голубєва Г.К. Загородній А.Ф.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
06.01.2015
ПІБ судді:
Сірош М.В.
Реєстраційний № рішення
№ 2а-814/08/1170
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу відхилено, рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
Оскарження рішення Вищого адміністративного суду України по даній справі у Верховному Суді України не здійснювалося.
Замовити персональну презентацію