Ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.07.2014 у справі № 2а-4929/09/1770
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2014 року м. Київ К/9991/14165/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г. Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10.08.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011

у справі №2а-4929/09/1770

за позовом Малого приватного підприємства "Троянда"

до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області

про визнання протиправними дій , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.08.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011, позов задоволено.

Визнано дії Державної податкової інспекції у Рівненському районі по формуванню та направленню першої податкової вимоги від 23.02.2009 №1/62 протиправними. Скасовано першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Рівненському районі від 23.02.2009 №1/62.

Визнано дії Державної податкової інспекції у Рівненському районі по формуванню та направленню другої податкової вимоги від 07.04.2009 №2/121 протиправними. Скасовано другу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Рівненському районі від від 07.04.2009 №2/121.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі №10/24-12 від 15.05.2009 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок звернення стягнення на його активів.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем подано до обслуговуючого банку, оформлені належним чином, в межах граничних строків визначених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платіжні доручення для сплати податків і зборів.

Суми податкових зобов'язань були прийняті банком до виконання. Однак, 18.02.2009 позивачем отримані повідомлення з банку від 17.02.2009 про невиконання розрахункових документів у зв'язку з відсутністю коштів у банку на кореспондентському рахунку, а відповідно, неможливістю проводити платежі за розрахунковими документами. Також на адресу МПП «Троянда» надійшов лист № 25-173 від 20.02.2009 КБ «Західінкомбанк», що з 13.02.2009 відповідно до постанови НБУ №68 від 12.02.2009 в банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тобто, переказ грошей не було завершено і вказані суми не надійшли за призначенням до бюджету з вини банку, а не позивача.

Згідно ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 даного Закону).

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні».

Положення п. 22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» кореспондуються з приписами пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого днем подачі до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації. Слід зазначити, що саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку вказаний Закон пов'язує настання певних правових наслідків.

Так, відповідно до пп. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 цього Закону нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, що обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Оскільки момент закінчення нарахування пені визначено датою подачі платіжного документа до банку, є підстави для висновку, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма пов'язує погашення (сплату) податкового боргу платником податків.

Відповідно до пп.16.5.1 п.16.5 ст.16 цього Закону за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) , а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося не зарахування чи неповне зарахування податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.

Отже, якщо неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

З огляду на викладене правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що позивач, своєчасно подавши до обслуговуючого банку - Рівненської філії комерційного банку «Західінкомбанк» на виконання зобов?язань по сплаті податку на прибуток платіжні доручення № 13 від 09.02.2009 на суму 10000 грн., № 68 від 18.05.2009 на суму 2350 грн., для сплати податку на додану вартість платіжні доручення № 14 від 09.02.2009 на суму 50000 грн.; № 24 від 13.02.2009 на суму 18100 грн.; № 32 від 30.03.2009 на суму 17693 грн.; №52 від 29.04.2009 на суму 27808 грн., а також, для перерахування коштів на сплату збору за забруднення навколишнього середовища - платіжне доручення №25 від 13.02.2009 на суму 214,78 грн. виконав свої зобов'язання у повному обсязі, у зв'язку з чим у податкового органу були відсутні підстави вважати неперераховані банком до бюджету грошові кошти податковим боргом позивача, та вживати заходи по його погашенню.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених в касаційній скарзі мотивів.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області відхилити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10.08.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук Ю.І.Цвіркун

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
21.07.2014
ПІБ судді:
Ланченко Л.В.
Реєстраційний № рішення
2а-4929/09/1770
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
У задоволенні скарги контролюючого органу відмовлено. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
Подальше оскарження
не оскаржувалось у ВСУ
Замовити персональну презентацію