Ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.07.2014 у справі № 2а-16464/10/2670
Державний герб України 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

"21" липня 2014 р. м. Київ К/9991/22674/11 

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г. Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представників: позивача Сидоренка А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.01.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011

у справі №2а-16464/10/2670

за позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.01.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП від 23.03.2010 №0000334120/0, від 09.06.2010 №0000334120/1, від б/д №0000334120/2 та від 01.11.2010 №0000334120/3.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає , виходячи з такого.

Оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 23.03.2010 №0000334120/0, прийнятим на підставі акта невиїзної документальної перевірки від 10.03.2010 №114/41-20/20077720, відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач, за затримку на 3 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 54788154,68 грн., визначив позивачу до сплатити штрафні (фінансові) санкції (у розмірі 10%) у сумі 5478815,47 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року та додатки до неї 20.01.2009 за №21128; граничний термін сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 року - 30.01.2009.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме, несвоєчасна сплата суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість із затримкою від 1 до 30 календарних днів на суму 54788154,68 грн. відбулася внаслідок того, що сума боргу у розмірі 12386,00 грн. сплачена уточнюючим розрахунком від 02.02.2009 №1002; сума боргу у розмірі 8257, 00 грн. сплачена уточнюючим розрахунком від 02.02.2009 №1010; сума боргу у розмірі 2406,00 грн. сплачена уточнюючим розрахунком від 02.02.2009 №1012; сума боргу у розмірі 54765105,68 грн. сплачена уточнюючим розрахунком від 02.02.2009 №997, тобто із затримкою 3 календарні дні.

За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 20.01.2009 подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року, в якій визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 1009782846 грн., граничним терміном сплати якого є 30.01.2009.

Позивачем частина узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2008 року сплачена відповідно до платіжного доручення від 30.01.2009 №526 в сумі 200000000,00 грн.; відповідно до платіжного доручення від 30.01.2009 №527 в сумі 22500000,00 грн.; відповідно до платіжного доручення від 30.01.2009 №528 в сумі 200000000,00 грн.

Крім того, листом від 26.01.2009 позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити заходи щодо зарахування коштів, сплачених платіжними дорученнями від 20.01.2009 №241 на суму 33970724,00 грн., та від 20.01.2009 №240 на суму 10782140, 52 грн. в рахунок сплати суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкової декларації за грудень 2008 року. Листом від 18.02.2009 №2006/10/19-005 відповідач повідомив позивача про зарахування коштів у сумі 44752864,52 грн. на картку особового рахунку з податку на додану вартість 28.01.2009.

Частина податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2008 року у розмірі 542529981,48 грн. розстрочена відповідно до рішення про розстрочення податкових зобов'язань від 30.01.2009 №12 та договору про розстрочення податкових зобов'язань від 03.02.2009 №12.

30.01.2009 позивачем на адресу відповідача надіслано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за грудень 2008 року, у якому зменшено суму, яка підлягає сплаті до бюджету на 59274513 грн. Зазначений уточнюючих розрахунок відповідачем отримано 02.02.2009, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2008 року у розмірі 1009782846 грн. позивач погасив у повному обсязі до закінчення граничного строку сплати та до отримання відповідачем уточнюючого розрахунку, а саме: 467252864,52 грн. сплачено згідно вказаних вище платіжних доручень; 542529981,48 грн. розстрочено згідно рішення про розстрочення податкових зобов'язань.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) , нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і які не передбачають можливості зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Крім того, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такому платнику податку загрожує прогресуючий штраф, який залежить від кількості днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

При поданні уточнюючого розрахунку не виникає об'єкт застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки подання уточнюючого розрахунку не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як нарахування штрафних санкцій на підставі вищезазначеного пункту залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук Ю.І.Цвіркун

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
21.07.2014
ПІБ судді:
Ланченко Л.В.
Реєстраційний № рішення
2а-16464/10/2670
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
У задоволенні скарги контролюючого органу відмовлено. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
Подальше оскарження
не оскаржувалось у ВСУ
Замовити персональну презентацію