Ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.05.2015 у справі № 1170/2а-4252/12

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 року м. Київ К/800/64949/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА"

до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (Новомиргородське відділення)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" (далі - ТОВ ВКФ "ВЕЛТА") звернулось до суду з позовом до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (Новомиргородське відділення) (далі - Маловисківська МДПІ) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2013 року позов ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року апеляційну скаргу Маловисківської МДПІ залишено без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Маловисківська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" у задоволенні позову.

ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" подало письмові заперечення на касаційну скаргу Маловисківської ОДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Новомиргородським відділенням Маловисківської МДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2012 року. За результатами перевірки складено акт №10/2210/30912734 від 11 липня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" вимог абз. 2 пп.7.2.6 п. 7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за квітень 2012 року на суму 2518786, 80 грн.

На підставі акта перевірки Новомиргородським відділенням Маловисківської МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 23 липня 2012 року: №0000092210, яким ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1718786, 00 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 429697, 00 грн.; №0000142210, яким ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 800001, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" і ТОВ ВП "Спецтеплотехніка" укладено договір доручення №2511 від 25 листопада 2010 року на закупівлю товару на загальну суму 15112721, 00 грн. На виконання договору ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" перерахувало ТОВ ВП "Спецтеплотехніка" кошти. Внаслідок невиконання ТОВ ВП "Спецтеплотехніка" умов договору сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору доручення №2511, згідно якої ТОВ ВП "Спецтеплотехніка" зобов'язується поставити товар протягом 10 днів. Виконання господарських операцій за договором та додатковою угодою підтверджено видатковими накладними, податковими накладними на загальну суму 15112721, 00 грн., у т.ч. ПДВ 2518786, 83 грн.

ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" включило суму ПДВ по господарським відносинам з ТОВ ВП "Спецтеплотехніка" до складу податкового кредиту у податковій декларації за квітень 2012 року.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно вимог п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/ послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" виконало обов'язок щодо перерахування ТОВ ВП "Спецтеплотехніка" грошових коштів за товар у повному обсязі 17 грудня 2010 року, що підтверджується платіжним дорученням та банківськими виписками. ТОВ ВП "Спецтеплотехніка" відвантажило товар, що підтверджено видатковими накладними, по факту оплати з розрахункового рахунку виписало на користь ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" податкові накладні від 04 квітня 2011 року на загальну суму ПДВ 2518786, 83 грн. на поставку техніки.

На момент попередньої оплати товару у 2010 році між ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" і ТОВ ВП "Спецтеплотехніка" був укладений договір доручення щодо закупки товару, тобто щодо вчинення дій від імені та за рахунок ТОВ ВКФ "ВЕЛТА", тому передача права власності на товар до моменту фактичної поставки такого товару не відбувалась. Так як при перерахуванні коштів за договором доручення не відбувається передача прав власності, тобто не здійснюється поставка товару, то відсутня база оподаткування.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що оскільки договір №2511 від 25 листопада 2010 року між ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" і ТОВ ВП "Спецтеплотехніка" є договором доручення, і його предмет був змінений від дати підписання додаткової угоди №1 від 04 квітня 2011 року з доручення на поставку товару, то ТОВ ВП "Спецтеплотехніка" правомірно виписало податкові накладні у квітні 2011 року, на підставі яких ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" віднесено суми ПДВ з вартості придбаного товару до податкового кредиту за квітень 2012 року.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ТОВ ВКФ "ВЕЛТА" не порушено вимог податкового законодавства при складенні податкової звітності з квітень 2012 року, а тому податкові повідомлення-рішення, прийняті Новомиргородським відділенням Маловисківської МДПІ є протиправними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ ВКФ "ВЕЛТА".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович

О.І. Степашко М.О. Федоров

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
20.05.2015
ПІБ судді:
Острович С.Е.
Реєстраційний № рішення
1170/2а-4252/12
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.  
Подальше оскарження
Касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.  
Замовити персональну презентацію