Ухвала Вищого адміністративного суду України від 20.08.2015 у справі № 2а/2570/4420/2011
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" серпня 2015 р. м. Київ К/9991/32097/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Олендера І.Я. Приходько І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року

у справі № 2а/2570/4420/2011

за позовом Приватного акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82»

до Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82» (далі - ПрАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82»; позивач) звернулось до суду з позовом до Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - Менська МДПІ Чернігівської області ДПС; відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення порушень законодавства з боку позивача, а також скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000132300/628 від 11 серпня 2011 року, № 0000142300/629 від 11 серпня 2011 року, № 0000192300/626 від 11 серпня 2011 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року позов задоволено частково. Скасовано оспорювані акти індивідуальної дії. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року апеляційну скаргу Менської МДПІ Чернігівської області ДПС задоволено. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року скасовано. В задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року та залишення в силі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємодії з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервістрейд плюс» за період з 01 грудня 2010 року по 30 квітня 2011 року, за результатами якої складено акт № 109/23000/03448244 від 29 липня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000132300/628 від 11 серпня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 68 218,80 грн. (45 479,20 грн. - основний платіж, 22 739,60 грн. - штрафні (фінансові) санкції) ; № 0000142300/629 від 11 серпня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 54 575,04 грн. (36 383,36 грн. - основний платіж, 18 191,68 грн. - штрафні (фінансові) санкції) ; № 0000192300/626 від 11 серпня 2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 36 383,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення товариством пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР), підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні бітуму та мінерального порошку в Товариства з обмеженою відповідальністю «Дока» за нікчемним правочином.

Скасовуючи оскаржувані акти індивідуальної дії, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в акті № 109/23000/03448244 від 29 липня 2011 року викладено висновки про обставини, що виходять за межі предмету перевірки, яким є виключно взаємовідносини між ПрАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82» та ТОВ «Сервістрейд плюс». При цьому суд послався на те, що фактичне здійснення операцій з придбання позивачем сипучих матеріалів у ТОВ «Дока» підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, скасовуючи рішення Чернігівського окружного адміністративного суду та відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, дійшов висновку про недоведеність платником реального характеру розглядуваних господарських операцій.

Проте, колегія суддів вважає доводи як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції передчасними, зважаючи на таке.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як з'ясовано судами, між позивачем та ТОВ «Дока» укладено договір № 40 від 01 грудня 2010 року на поставку сипучих матеріалів, за яким ПрАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82» придбано 37 тон бітуму та 124 тони мінерального порошку.

Відповідно до договору № 24/11-03 від 24 березня 2011 року ТОВ «Дока» відступило ТОВ «Сервістрейд Плюс» право вимоги до ПрАТ «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82» за договором № 40 від 01 грудня 2010 року.

А відтак, дії податкового органу з перевірки фактичного виконання ТОВ «Дока» своїх зобов'язань перед позивачем у межах здійсненої ревізії відповідають завданням та сутності податкового контролю, позаяк право вимоги ТОВ «Сервістрейд Плюс» до позивача є законним лише в тому випадку, якщо ТОВ «Дока» стало кредитором товариства на законних підставах.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

Докази, що можуть використовуватись при аналізі реальності операції - дані про існування активу (чи вироблявся, ким і коли), про його рух на шляху до платника податків-набувача (як транспортувався, чиїм транспортом, за чий рахунок), де зберігався, як використовувався далі (враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо використання під час капітального ремонту доріг за договорами субпідряду, укладеними між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Південьзахідшляхбуд», бітуму 90/130, а не 60/90, який придбавався в ТОВ «Дока»).

Реальність потребує також з'ясування того факту, чи справді актив отримано від указаного в первинних документах контрагента. Для цього треба встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків. Доцільно встановити фактичний альтернативний рух активу в порівнянні із задекларованим.

При цьому слід мати на увазі, що, якщо під час розгляду справи буде встановлено, що товарно-матеріальні цінності справді придбавались позивачем, але не в тієї особи, що зазначена в первинних документах, то такі документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право товариства на валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

З огляду на те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі з метою об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи підлягають скасуванню в частині позовної вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000132300/628 від 11 серпня 2011 року, № 0000142300/629 від 11 серпня 2011 року, № 0000192300/626 від 11 серпня 2011 року з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82» задовольнити частково.

Скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року в частині позовної вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000132300/628 від 11 серпня 2011 року, № 0000142300/629 від 11 серпня 2011 року, № 0000192300/626 від 11 серпня 2011 року з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Олендер І.Я. Приходько І.В.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
20.08.2015
ПІБ судді:
Рибченко А.О.
Реєстраційний № рішення
2а/2570/4420/2011
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд частково задовольнив скаргу платника податків. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (в певній частині).
Подальше оскарження
Рішення суду в подальшому не оскаржувалося.
Замовити персональну презентацію