Ухвала Вищого адміністративного суду України від 19.03.2015 у справі № 826/13681/14

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2015р. м. Київ К/800/5406/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого),

Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015

у справі № 826/13681/14

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонолітбуд-2001"

про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року державний податковий орган звернувся до суду із поданням про стягнення податкового боргу в порядку ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, подання державного податкового органу залишено без розгляду з підстав пропущення строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги державного податкового органу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.09.2015 о 10:55 год. заявник звернувся до суду з подання про стягнення з відповідача податкового боргу шляхом стягнення коштів з розрахункового рахунку у банку платника податків.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, встановивши, що податкова вимога була надіслана відповідачеві 09.07.2014, а 60 днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги сплинуло 07.09.2014, позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений який встановлено ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, державний податковий орган вказує на рівнозначність поняття "надіслання" та "вручення" та стверджує, що оскільки надіслана податкова вимога 09.07.2014 була вручена платникові податків 11.07.2014, то держаний податковий орган не пропустив строк звернення до адміністративного суду з поданням.

Так, за змістом ч. 1 ст. 183 3 Кодексу адміністративного судочинства України стягнення коштів за податковим боргом може здійснюватися в порядку звернення органу державної податкової служби до адміністративного суду з відповідним поданням.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити, зокрема, підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника.

З урахуванням приписів п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно з яким стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги, податковий орган зобов'язаний долучити до подання про стягнення коштів за податковим боргом докази надіслання податкової вимоги платникові податків, що є необхідним для правильного розрахунку строку в 60 днів, який повинен минути з дня надіслання відповідного подання.

Пунктом 59.1 Податкового кодексу України передбачено, що порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо, зокрема, його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, наведена норма Кодексу передбачає два альтернативні способи інформування платника про наявність податкового повідомлення-рішення, а саме: - безпосереднє вручення такого рішення під розписку; - надіслання листом з повідомленням про вручення.

При цьому правова конструкція цієї норми жодним чином не визначає черговості або не надає переваг у застосуванні податковим органом будь-якого із зазначених способів. Вживання у наведеному законодавчому приписі сполучника "або" вказує на рівнозначність зазначених способів та можливість використання будь-якого із них за вибором податкового органу.

Власне ж надіслання у розумінні цієї норми передбачає направлення адресатові (платникові) листа з повідомленням про вручення. Тобто для факту надіслання достатньою є передача податковим органом відповідного виду поштової кореспонденції на пошту, тоді як подальше вручення (отримання) адресатом (платником) такого листа є окремою дією, яка не впливає на початок відліку 60-денного строку в порядку п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України.

Правильність такого тлумачення п. 58.3 ст. 53 Податкового кодексу України підтверджується і тим, що цей Кодекс розрізняє поняття "надіслання" та "отримання" без їх ототожнення. Так, у п. 56.18 ст. 56 названого Кодексу виникнення права платника на оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання пов'язано саме з отриманням такого рішення. Згідно ж із п. 79.2 ст. 79 цього ж Кодексу однією з обов'язкових умов проведення посадовими особами органу державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки є, зокрема, надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ураховуючи викладене, термін "надіслання" податкової вимоги в контексті норми п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України означає відправлення податкової вимоги платникові податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу такого платника податків.

Відповідно в разі використання поштового способу інформування платника податків про наявність у нього податкового боргу право на внесення подання про стягнення податкового боргу виникає у податкового органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня відправлення платнику податків податкової вимоги рекомендованим листом із повідомленням про вручення, незалежно від дати фактичного отримання цієї податкової вимоги платником податків, вказаної в повідомленні про вручення.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 у справі № 826/13681/14залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді                                                                        І.Я. Олендер

                                                                                 А.О. Рибченко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
18.03.2015
ПІБ судді:
Карась О.В.
Реєстраційний № рішення
826/13681/14
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційний суд відхилив скаргу контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанцій, винесені на користь платника, залишено в силі та без змін.
Подальше оскарження
Рішення суду не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію