Ухвала Вищого адміністративного суду України від 19.03.2015 у справі № 2-а-13337/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 року м. Київ К/800/20972/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2013 року

у справі № 2-а-13337/12/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства «ІБК «Авантаж»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, - 

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2013 року, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ІБК «Авантаж» (далі - ПрАТ «ІБК «Авантаж»; позивач) до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС; відповідач) задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0005671501 від 07 вересня 2012 року та № 0005681501 від 07 вересня 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2013 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності ПрАТ «ІБК «Авантаж» з податку на прибуток за перше півріччя 2012 року, за результатами якої складено акт № 3226/1501/33901877 від 14 серпня 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005671501 від 07 вересня 2012 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 25 858,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0005681501 від 07 вересня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 287 056,00 грн. (229 645,00 грн. - основний платіж, 57 411,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) .

Перевіркою встановлено порушення товариством пункту 150.1 статті 150,  пункту 153.8 статті 153, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку із завищенням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами попереднього звітного (податкового) періоду на 3 495 583,00 грн.

Вказаний висновок контролюючим органом мотивовано посиланням на пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яким встановлено 25-відсоткове обмеження суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що підлягає відображенню в складі витрат платника у першому півріччі  2012 року.

Задовольняючи адміністративний позов у повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 153.8 статті 153 ПК України якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 01 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 01 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів починаючи з першого півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Отже, наведеною нормою ПК України встановлено 25-відсоткове обмеження при відображенні від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що має відмінну правову природу від юридичної сутності від'ємного фінансового результату платника від операцій з цінними паперами.

Адже, чинне податкове законодавство України передбачає відокремленість обліку фінансового результату операцій з цінними паперами від операцій, що враховуються платником при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Такий фінансовий результат являє собою різницю між доходами та витратами платника виключно від операцій з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами.

В той же час, за правилами статті 134 ПК України об'єкт оподаткування податком на прибуток включає: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що особливості відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування в податковому обліку платника не поширюються на відокремлений облік його фінансового результату від операцій з цінними паперами.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2013 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.Олендер І.Я.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
19.03.2015
ПІБ судді:
Рибченко А.О.
Реєстраційний № рішення
2-а-13337/12/2070
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні скарги контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанцій залишено в силі.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію