Ухвала Вищого адміністративного суду України від 18.11.2013 у справі № 815/4700/13
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2013 р. м. Київ К/800/46086/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В. Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представника позивача - Мисник Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2013

у справі № 815/4700/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства «Брокерська фірма «Бастма»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю мале підприємство «Брокерська фірма «Бастма» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, від 21.06.2013 № 0001312230, № 0001322230, № 0001332230, № 0003251740, № 0003261740.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 з питань взаємовідносин з ПП «Форпост-М» за весь період діяльності, складено акт № 3238/22-3/14284413 від 04.06.2013, в якому зафіксовано порушення: п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, заниження задекларованого податку на додану вартість в сумі 726 273 грн., пп. пп. 14.1.54, 14.1.180 п. 14.1 ст.14, пп. 162.1.3 п. 162.1, п. 163.1 ст. 163, п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.2 п. 168.1, п. п. 171.1, 171.2 ст. 171, п. п. 172.3, 172.7, 172.11 ст. 172 Податкового кодексу України, в результаті чого виплачені грошові кошти на користь фізичних осіб, без утримання податку на доходи фізичних осіб у 2011-2012 років на загальну суму 456 787 грн.; ст. ст. 14, 15, 16, 46, 47, 51, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено невідображення в податковій звітності сум доходів, нарахованих на користь фізичних осіб, які придбали у власність квартири та нежитлові приміщення; п. п. 49.1, 49.2, пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне подання до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ДПС податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року; пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 104 166 грн.; пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 158 333 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 21.06.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

-          № 0001312230 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 105 858 грн., в т.ч.: 884 606 грн. основного платежу  та 221 152 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

-          № 0001322230 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 130 208 грн., в т.ч.: 104 166 грн. основного платежу та 26 042 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

-          № 0001332230 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 27 598 грн.;

-          № 0003251740 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

-          № 0003261740 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 570 981,05 грн., в т.ч.: 456 787,24 грн. основного платежу та 114 196,81 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки податкового органу про порушення позивачем п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 195 Податкового кодексу Україниобґрунтовані тим, що ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» продало квартири, придбання яких було раніше відображено у складі податкового кредиту, у зв'язку з чим виникли податкові зобов'язання, які позивач не відображав, вважаючи ці операції такими, що звільнені від оподаткування відповідно до положень пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України, без урахування положень п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, згідно якої платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, за товарами/ послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту.

На підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2012, ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» передала у власність ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, продаж квартири було здійснено за 633 813 грн.

Зазначена квартира була придбана позивачем відповідно до договору інвестування № 15/01/10нп, згідно видаткової накладної від 11.04.2011 у ТОВ «Бастма» на суму 1 406 370 грн., в тому числі ПДВ в сумі 234 395 грн., що було відображено у складі податкового кредиту відповідно до положень пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України.

На підставі договору купівлі-продажу від 06.02.2012, ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» передала у власність фізичної особи ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2, продаж квартири здійснено за 630 832 грн.

Зазначена квартира була придбана позивачем у ТОВ «Бастма» відповідно до договору інвестування, згідно видаткової накладної від 11.04.2011 на суму 1 399 755 грн., в тому числі ПДВ в сумі 233 292 грн., що було відображено у складі податкового кредиту відповідно до пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України.

На підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2011 ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» передала у власність фізичної особи ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_3, продаж квартири здійснено за 756 154 грн.

Зазначена квартира, була придбана позивачем у ТОВ «Бастма» відповідно до договору інвестування, згідно видаткової накладної від 11.04.2011 на суму 1 676 266 грн., в тому числі ПДВ в сумі 279 377 грн., що було відображено у складі податкового кредиту відповідно до пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України.

На підставі договору купівлі-продажу від 08.09.2011, ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» передала у власність фізичній особі ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_4, продаж квартири здійснено за 626 063 грн.

Зазначена квартира була придбана позивачем у ТОВ «Бастма» відповідно до договору інвестування, згідно видаткової накладної від 11.04.2011 на суму 1 389 171 грн., в тому числі ПДВ в сумі 231 528 грн., що було відображено у складі податкового кредиту відповідно до пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України.

На підставі договору купівлі-продажу від 23.08.2011 ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» передала у власність фізичної особи ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_5, продаж квартири здійснено за 635 006 грн.

Зазначена квартира була придбана позивачем у ТОВ «Бастма» відповідно до договору інвестування, згідно видаткової накладної від 11.04.2011 на суму 1 409 016 грн., в тому числі ПДВ в сумі 234 836 грн., що було відображено у складі податкового кредиту відповідно до пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України.

Перевіркою залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) встановлено його завищення за серпень 2011 року в сумі 14 570 грн., жовтень 2011 року - січень 2012 року в сумі 43 803 грн., лютий 2012 року - травень 2012 року в сумі 171 963 грн., червень 2012 року в сумі 268 147 грн., липень 2012 року в сумі 82 256 грн., вересень 2012 року в сумі 82 256 грн., жовтень 2012 року в сумі 107 542 грн., листопад - грудень 2012 року в сумі 27 598 грн. У зв'язку з чим, перевіркою було встановлено заниження задекларованого податку на додану вартість в сумі 726 273 грн.

Причиною виникнення від'ємного значення по податку на додану вартість податковий орган обґрунтовує в акті перевірки тим, що ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» є замовником будівництва житла, у зв'язку з чим всі витрати формує на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», у зв'язку з чим у товариства відсутні доходи та податкові зобов'язання з ПДВ, по закінченню будівництва і введенню в експлуатацію офісно-житлового комплексу ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» проводило продаж житлових та нежитлових    приміщень, у зв'язку з чим у товариства виникло від'ємне значення, оскільки на думку податкового органу, за результатами такого продажу у позивача виникли податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання. У цьому підпункті перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає: першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника; перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника. Норми цього підпункту поширюються також на перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об'єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд).

Враховуючи вищезазначене, операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій. Така операція з першого постачання житла підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.

Операції з подальшого постачання житла (об'єктів житлового фонду) звільняються від оподаткування відповідно до пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України.

Операції з поставки послуг по спорудженню житла за рахунок замовника (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за правилами першої події, встановленим п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, у випадку, коли замовник в процесі будівництва до оформлення права власності на новозбудоване житло укладає попередні договори купівлі-продажу з фізичними особами, згідно з якими отримує забезпечувальні платежі, операції з перерахунку таких платежів фізичними особами на рахунок замовника не змінюють базу оподаткування у замовника. Лише при передачі власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло фізичній особі (першому власнику новозбудованого житла) у замовника виникають податкові зобов'язання на підставі п. 187.1 ст. 187 ПК України. У випадку, коли після завершення будівництва правовстановлюючі документи на новозбудоване житло оформлюються на підприємство-замовника, а пізніше згідно з договорами купівлі-продажу квартир з фізичними особами переоформлюються на таких фізичних осіб, операцією з першого постачання житла буде вважатись операція оформлення правовстановлюючих документів на замовника. Подальше переоформлення права власності на фізичних осіб, в розумінні норм Кодексу, не буде вважатись операцією з першого постачання житла, а тому дана операція буде звільнятись від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України.

Оскільки, в даному випадку правовстановлюючі документи на новозбудоване житло були оформлені на підприємство-замовника, то подальше переоформлення права власності на фізичних осіб, зазначених в акті перевірки, не вважається операцією з першого постачання житла, та, відповідно, така операція звільнена від оподаткування податком на додану вартість.

Висновки відповідача обґрунтовані положеннями п. 198.5 акт № 2755-VI від 02.12.2010">ст. 198 Податкового кодексу України, згідно якої платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/ послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/ послуги, необоротні активи починають використовуватися: в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Разом з тим, редакція зазначеної статті прийнята Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм; нормативно-правовий акт № 4834-VI від 24.05.2012">Законом України від 24.05.2012 № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм», розпочала свою дію з 01.07.2012.

На час виникнення правовідносин сторін (всі правочини були оформлені до 01.07.2012), діяла інша редакція п. 198.5 ст. 198 ПК України, згідно якої, якщо у подальшому такі товари/ послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/ послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/ послугами, основними виробничими засобами.

Таким чином, висновки податкової інспекції щодо виникнення у ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з продажем квартир, придбання яких раніше було відображено у складі податкового кредиту є помилковими, оскільки вищезазначені операції є такими, що звільнені від оподаткування відповідно до положень пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України.

За результатами проведеної перевірки, податковий орган дійшов висновку про порушення ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» пп. пп. 14.1.54, 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.2 п. 168.1, п. 171.1, п. 171.2 ст.171, п. п. 172.3, 172.7, 172.11 ст. 172 Податкового кодексу України, а саме: виплату товариством грошових коштів на користь фізичних осіб без утримання податку на доходи фізичних осіб у 2011-2012 на загальну суму 456 787, 24 грн.

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що в перевіряємому періоді позивач продавав фізичним особам квартири за цінами, що є меншими цін придбання, у зв'язку з чим надавав таким фізичним особам знижки (преференції), з яких, як податковий агент, мав утримати податок з отриманого такою фізичною особою прибутку.

Так, відповідно до наданих до перевірки документів та даних по рахунках 301 «Каса», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» було встановлено, що відповідно до:

договору від 14.12.2011 ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» передала у власність фізичної особи ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_3, продаж було здійснено за 756 154 грн., але ціна придбання цього приміщення самим товариством складає 1 676 266, 34 грн. (різниця 920 112, 34 грн.);

договору від 23.08.2011 ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» передала у власність фізичної особи ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_5, продаж здійснено за 635 006 грн., ціна придбання складає 1 409 016,30 грн. (різниця становить 774 010,30 грн.);

договору від 08.09.2011 ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» передала у власність фізичні особі ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_4, продаж здійснено за 626 063 грн., ціна придбання складає 1 389 171 грн. (різниця становить 763 108 грн.);

договору від 29.05.2012 ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» передала у власність фізичної особи ОСОБА_8 нежитлові приміщення АДРЕСА_7, продаж було вчинено за 474 000 грн., ціна придбання склала 708 344 грн. (різниця 234 334 грн.).

Відповідно до положень ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) , визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг) , індивідуально призначеної для такого платника податку.

Як встановлено матеріалами справи, жодних знижок фізичним особам - покупцям не надавалось, різниця вартості пояснюється зміною кон'юнктури ринку нерухомості та падінням цін на нерухомість, що є загальновідомим фактом, який не потребує доказування. На момент укладення вищезазначених правочинів, на виконання вимог законодавства, у тому числі п. 172.3 ст. 172 ПК України, оцінка майна проводилась, тому ціни договору не були нижчими ніж ринкова вартість об'єктів. На підтвердження зазначених обставин позивачем до суду було надано Звіт про незалежну оцінку майна (квартири АДРЕСА_6), виконаного ФОП ОСОБА_9 ( Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № НОМЕР_1 від 19.11.2007).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, не було надано висновки щодо оцінки вартості об'єктів нерухомості, проданих ТОВ МП «Брокерська фірма «Бастма» фізичним особам, на підтвердження факту продажу квартир за цінами меншими ніж ринкові.

За встановлення в судовому порядку факту, що ціна продажу за попереднім правочином не може використовуватись в якості критерію оцінки вартості товару (в даному випадку об'єкту нерухомості) та повноти декларування та сплати податкових зобов'язань при укладенні наступного правочину, податковим агентом, яким позивач в даному випадку не виступав, оскільки факт отримання матеріальної вигоди (доходу) фізичними особами - покупцями є недоведеним.

Як встановлено в ході проведеної перевірки, між позивачем по справі та ПП «Форпост -М» у період травень-червень 2010 року відбувались господарські правовідносини. З урахуванням матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню № 22012000000000031, постанови старшого слідчого ОВС ГСУ СБУ Овсяник Д.М. від 29.03.2013, протоколу допиту свідка ОСОБА_11, директора ПП «Форпост-М» від 14.06.2012, за результатами проведеної перевірки відповідач зробив висновки, що фактичне здійснення підприємством ПП «Форпост-М» господарської діяльності у розумінні акт № 436-IV від 16.01.2003">ст. 3 Господарського кодексу України є неможливим, вищевказане підприємство має ознаки «податкової ями», у зв'язку з чим, правовідносини позивача з зазначеним контрагентом були направлені на отримання податкової вигоди, шляхом протиправної мінімізації податкових зобов'язань та штучного формування податкового кредиту, що потягло за собою завищення валових витрат та податкового кредиту в перевіряємий період.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Сам факт порушення кримінальної справи стосовно посадової особи ПП «Форпост-М» не можна вважати встановленою обставиною щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат сум податку на додану вартість та витрат, відповідно, за результатами правовідносин з ПП «Форпост-М».

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що під час перевірки були надані всі первинні документи по взаємовідносинам позивача з ПП «Форпост-М», зауважень щодо їх наявності та правильності оформлення у податкового органу не виникло.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що господарська діяльність позивача за участю зазначеного контрагента фактично відбулась, на час укладення правочинів контрагент позивача мав повну юридичну правосуб'єктність - був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі, стояв на податковому обліку та мав свідоцтво платника податку на додану вартість, ліцензію на провадження будівельних робіт.

Відповідно до абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріалами справи встановлено, що у спірному періоді ПП «Форпост-М» було видано позивачу податкові накладні, які за формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, зареєстровані позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних  та включені до складу податкового кредиту. Господарські операції повністю підтвердженні первинною документацією, наявність та правильність оформлення якої податковим органом не оспорюється.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, необхідно зазначити, що валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит з податку на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами за результатами фактично здійснених господарських операцій, що в даному випадку встановлено судами обох інстанцій.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013  на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль

 Судді (підпис) І.В. Борисенко  (підпис) О.А. Моторний

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
18.11.2013
ПІБ судді:
Кошіль В.В.
Реєстраційний № рішення
815/4700/13
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційна скарга контролюючого органу була залишена без задоволення.
Подальше оскарження
Рішення суду в подальшому не оскаржувалося. 
Замовити персональну презентацію