Ухвала Вищого адміністративного суду України від 18.02.2015 у справі № 811/2781/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 лютого 2015 року м. Київ К/800/52170/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

Бухтіярової І.О.,

Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області  

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 року

у справі № 811/2781/13-а

за позовом відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський кар'єр» (далі - позивач, ВАТ «Кіровоградський кар'єр»)

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач, Кіровоградська ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ «Кіровоградський кар'єр» звернулось у серпні 2013 року до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2011 року № 0000762200 та № 0000772200.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 21.10.2011 року по 17.11.2011 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт від 24.11.2011 року № 165/23-1/00292155, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем, серед іншого, вимог: ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94 (далі - Закон № 185/94) по контракту № MM-TAMPERE/2007-27/UA від 12.07.2007 року, укладеного з фірмою «Metso Minerals (Tampere) Oy»; ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР), в результаті чого донараховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 103 763,24 гривні.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 25.12.2012 року: № 0000762200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем у розмірі 103 464,00 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 25 866,00 гривень; № 0000772200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків по імпортним операціям у розмірі 480 980,88 гривень.

Підставою для таких висновків слугувало ненадання позивачем до перевірки довідок про підтвердження статусу нерезидентів (Польщі і Фінляндії) щодо звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами (довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір), у зв'язку з чим, позивачем при виплаті компенсації вартості послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом по укладеному з нерезидентом - компанією Inprosted Polska Sp.z.o.o., Польща, - контракту від 16.05.2008 року № 16/05/2008 не сплачено суму фрахту в розмірі 22 960,34 гривень, а також, при виплаті доходу, отриманого нерезидентом «Metso Minerals (Tampere) Oy», Фінляндія, з джерелом їх походження з України у вигляді послуг типу «інжиніринг» на підставі контракту від 12.07.2007 року № MM-TAMPERE/2007-27/UA на території України не сплачено 15% від суми такого доходу.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Положеннями п. 13.2 ст. 13 Закону № 334/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15% від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Доходами з джерелом їх походження з України, у розумінні п. 1.21 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, є будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Приписами п. 13.1 ст. 13 Закону № 334/94-ВР визначено перелік видів доходів, які є доходами з джерелом походження з України. При цьому оподатковуватися доходи з даного переліку будуть, якщо вони отримані нерезидентами від діяльності саме на території України. Для того, щоб отриманий дохід вважався з «джерелом походження з України», він має бути отриманий від діяльності, що здійснюється саме на території України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.05.2008 року між позивачем та компанією Inprosted Polska Sp.z.o.o., Польща, укладено договір № 16/05/2008 про надання послуг по організації і здійсненню перевезення вантажів дорожнім транспортом, на виконання умов якого позивачем 04.07.2008 року та 14.07.2008 року на користь зазначеного контрагента, резидента Польщі, сплачено вартість наданих послуг в сумі 49 785,00 євро (382 672,25 гривні).

Положеннями п. 1 ст. 8 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, визначено, що прибутки, одержані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, річкових і повітряних суден, дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях будуть оподатковуватись лише в цій Державі.

Таким чином, судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок, що дохід резидента Польщі, в даному випадку компанії Inprosted Polska Sp.z.o.o., одержані як фрахт із джерелом походження з України, підлягають оподаткуванню у Польщі.

Крім того, судами встановлено, що 12.07.2007 року між позивачем та компанією «Metso Minerals (Tampere) Oy», Фінляндія, укладено контракт на шеф-монтаж обладнання та навчання спеціалістів покупця, за результатами виконання умов якого позивачем сплачено зазначеному контрагенту, резиденту Фінляндії,  45 000,00 євро (536 685,98 гривень).

Положеннями п. 1 ст. 21 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Фінляндія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, встановлено, що види доходів резидента Договірної Держави незалежно від джерела їх виникнення, про які не йде мова в попередніх статтях цієї Конвенції, оподатковуються тільки в цій Державі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що оскільки, іншими статтями даної Конвенції не визначено порядок оподаткування доходу від надання послуг типу «інжиніринг», підлягають застосуванню положення п. 1 ст. 21 Конвенції, за яким дохід компанії - резидента Фінляндії «Metso Minerals (Tampere) Oy» одержаний від надання послуг з монтажу обладнання та навчання спеціалістів в Україні, підлягає оподаткуванню в Фінляндії.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо безпідставності доводів відповідача про відсутність довідок, які підтверджують, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, як на підставу для нарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб, оскільки позивачем надавались податковому органу докази того, що Inprosted Polska Sp.z.o.o. є резидентом Польщі, а «Metso Minerals (Tampere) Oy» - Фінляндії, що є головною умовою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, а тому правомірно визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 0000762200.

Крім того, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо безпідставності висновків податкового органу про порушення позивачем законодавчо встановлених термінів розрахунків за імпортним контрактом, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладено з компанією «Metso Minerals (Tampere) Oy», Фінляндія, контракт на шеф-монтаж обладнання та навчання спеціалістів покупця на загальну суму 45 000,00 євро (536 685,98 гривень).

Як свідчать матеріали справи, виконання робіт за вказаним контрактом підтверджується актом вводу обладнання в експлуатацію від 10.11.2009 року, у зв'язку з чим, судами зроблено вірний висновок, що позивачем 19.10.2009 року авансовим платежем оплачено послуги фактично отримані 10.11.2009 року, тобто за 21 день до моменту їх отримання, що відповідає вимогам Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», як наслідок обґрунтовано визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 0000772200.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог ВАТ «Кіровоградський кар'єр» та їх задоволення.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.    

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 року у справі № 811/2781/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис І.О. Бухтіярова

Судді: підпис М.І. Костенко

Помічник судді підпис І.В. Приходько

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
18.02.2015
ПІБ судді:
Бухтіярова І.О.
Реєстраційний № рішення
811/2781/13-а
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Вищий адміністративний суд залишив без задоволення касаційну скаргу податкової інспекції, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду в Верховному Суді України не переглядалось.
Замовити персональну презентацію