Ухвала Вищого адміністративного суду України від 17.11.2014 у справі №2а-15668/09/0470
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/36690/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г. Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу

Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2010

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011

у справі №2а-15668/09/0470

за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

до Нікопольської міської організації Соціалістичного Конгресу Молоді

про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011, у задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач звернувся з позовом про припинення юридичної особи громадської організації, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, тобто поза межами встановленої Законом України «Про державну податкову службу» компетенції.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанції не можна погодитись з огляду на таке.

За правилом, встановленим частиною першою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Частина друга цієї норми містить застереження про можливість встановлення законом особливостей державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок) , благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок) , бірж, а також інших установ та організацій.

З метою приведення законодавчих актів України у відповідність із вимогами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення єдиної системи державної реєстрації юридичних осіб» частину другу статті 14 Закону України «Про об'єднання громадян» доповнено новим реченням, та відповідно до цієї норми у випадку реєстрації об'єднання громадян набуває статусу юридичної особи. Дані реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців шляхом внесення відповідного запису в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

З огляду на викладене норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є загальними відносно спеціальних норм Закону України «Про об'єднання громадян», які регулюють питання реєстрації об'єднання громадян, їх ліквідації і не суперечать загальним нормам.

А відтак підстави припинення юридичної особи, визначені статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», є незалежними від випадків примусового розпуску (ліквідації) об'єднань за статтею 32 Закону України «Про об'єднання громадян», які додатково передбачені для осіб, що підпадають під дію цього Закону.

Відповідно до пункту частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) .

Підпунктом 7.11.12 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій та вирішує питання про виключення організацій з реєстру неприбуткових організацій і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Закону та інших законодавчих актів про неприбуткові організації. На виконання зазначеного пункту наказом Державної податкової адміністрації України від 11.07.1997 № 233 було затверджено Порядок складання звіту про використання коштів неприбуткових установ і організацій, який застосовується установами й організаціями, що включені до реєстру неприбуткових організацій та установ з присвоєнням ознаки неприбутковості.

Згідно з пунктом 1.3 названого Порядку податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями складається за формою, що додається, і подається неприбутковою установою за кожний звітний період.

В силу ж вимог пункту 1.5 Порядку у звіті зазначаються усі передбачені в ньому показники наростаючим підсумком з початку календарного року. У разі незаповнення того чи іншого рядка через відсутність операції (суми) цей рядок прокреслюється.

Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок звітування до контролюючих органів і юридичними особами, які не займаються підприємницькою діяльністю та у зв'язку з чим мають подавати звіт з прокресленнями відповідних рядків.

Слід також зазначити, що звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями має статус податкової декларації, оскільки цей документ подається до контролюючого органу у терміни та за формою, встановленими законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата податку, що цілком відповідає визначенню, наведеному у пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно ж до абзацу п'ятого частини другої статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Правовий аналіз наведених законодавчих положень у їх сукупності свідчить на користь висновку, що органи податкової служби наділені правом звернення до суду з позовом про припинення громадської організації за неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону та наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

У той же час, попередні судові інстанції, розглядаючи дану справу, взагалі не дослідили чи мав місце факт неподання відповідачем податкової звітності. Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук, Ю.І.Цвіркун

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
17.11.2014
ПІБ судді:
Ланченко Л.В.
Реєстраційний № рішення
2а-15668/09/0470
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою   апеляційного адміністративного суду,  у задоволенні позову відмовлено.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду не переглядалося Верховним Судом України.
Замовити персональну презентацію