Ухвала Вищого адміністративного суду України від 17.11.2014 у справі № 13/20
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2014 року м. Київ К/9991/66339/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г., Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011

у справі № 13/20

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрторг-2007»

третя особа Державний реєстратор Печерського району м. Києва

про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.08.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011, у задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позову, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, встановлені, зокрема статями 10, 11 і 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Так, згідно з пунктом 17 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно з частиною 1 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, визначені частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Такими підставами є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Разом з тим, визнання недійсним запису про державну реєстрацію через порушення закону, допущені при створені юридичної особи, які не можна усунути, є однією з підстав для припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, визначених частиною другою ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», та не може бути самостійною вимогою в адміністративному процесі.

Наявність вироку Шевченківського районного суду м.Києва від 03.11.2008 яким засуджено ОСОБА_1 за ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України не впливає на правильність постановлених справі рішень.

З огляду на викладене рішення суду першої та апеляційної інстанції засноване на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування з мотивів наведених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

 Головуючий Л.В.Ланченко

 Судді Н.Г.Пилипчук, Ю.І.Цвіркун

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
17.11.2014
ПІБ судді:
Ланченко Л.В.
Реєстраційний № рішення
13/20
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду не переглядалося Верховним Судом України.
Замовити персональну презентацію