Ухвала Вищого адміністративного суду України від 17.09.2015 у справі № 2270/1909/12
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2015 р. м. Київ К/9991/38322/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012

по справі № 2270/1909/12

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2012 року Підприємець звернулась до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.01.2012 № 0000151702/133, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість у сумі 13 590,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3 397,50 грн., № 0000161702/135, яким визначено податкове зобов'язання за основним платежем з податку з доходів фізичних осіб у сумі 22 137,00 грн. та № 0000171702/134, яким визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість (далі ПДВ) у сумі 170,00 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування (перевищення граничного розміру виручки платником єдиного податку) , повинно здійснюватися з урахуванням загальної системи оподаткування. Крім того, враховуючи, що позивач перейшов на загальну систему оподаткування то, відповідно, повинен був і подавати податкову звітність встановленої форми.

Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 15.05.2012 судове рішення першої інстанції скасував в частині відмови в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 18.01.2012 № 0000171702/134, та в цій частині ухвалив рішення про задоволення позовних вимог, в решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2012 залишив без змін.

Рішення в часині задоволених позовних вимог обґрунтовано висновком про те, що Підприємець перейшла на загальну систему оподаткування, проте заяви про отримання свідоцтва платника ПДВ не подавала, Свідоцтва платника податку на додану вартість не отримувала, до Реєстру таких платників також внесена не була, а отже, відповідно, не була платником ПДВ та не повинна подавати звітність з ПДВ.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, Державна податкова інспекція до Вищого адміністративного суду України подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, у період з 01.01.2010 по 30.09.2010 перебувала на спрощеній системі оподаткування, у 3 кварталі 2010 року тримала виручку у розмірі 686 291,00 грн., що перевищує 500 тис. грн., а у 4 кварталі 2010 року перейшла на загальну систему оподаткування.

При проведенні перевірки Підприємця фахівці Державної податкової інспекції дійшли висновку, викладеному в акті перевірки від 04.01.2012 № 9/17-1/НОМЕР_1, що в порушення п. 22.3, п. 22.10 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" , ст. 13 та ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", пп. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1. п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 9.3, п. 9.4 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" позивачем у III кварталі 2010 року було перевищено обсяги виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на 186 291,00 грн., в результаті чого занижено чистий оподатковуваний дохід на 149 440,00 грн., а відтак і податок з доходів фізичних осіб на суму 22 416,00 грн., занижено також і податок на додану вартість на 13 590,00 грн. та не подано звітність з податку на додану вартість.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Так, ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Статтею 5 вказаного Указу передбачено, що у разі порушення вимог, установлених ст. 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Встановлений нормативним актом обов'язок платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування в зазначених випадках означає, що з настанням такого обов'язку він втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування та зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування, сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі) та подавати звітність, як платник загальної системи оподаткування.

Таким чином, Підприємець при порушенні вимог перебування на спрощеній системі оподаткування зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування, а відповідно до вимог пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" і в обов'язковому порядку зареєструватись платником ПДВ.

Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач, всупереч вимог законодавства, заяву про отримання свідоцтва платника ПДВ не подавав, платником ПДВ не реєструвався.

Проте, враховуючи абз. 4 п. 9.4 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого особа, що не надсилає заяву про реєстрацію платником ПДВ, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника, судова колегія приходить до висновку, що позивач починаючи з жовтня 2010 року був зобов'язаний у відповідності до ст.4 Закону України від 21.12.200 №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" подавати відповідну звітність до контролюючого органу.

Отже, податкове повідомлення - рішення 18.01.2012 № 0000171702/134, яким визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість (далі ПДВ) у сумі 170,00 грн. є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

За викладених обставин суд першої інстанції застосував норми матеріального та процесуального права та спір у справі вирішив правильно, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення ухвалене судом першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 по справі № 2270/1909/12 скасувати та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2012.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер, А.О. Рибченко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
17.09.2015
ПІБ судді:
Карась О.В.
Реєстраційний № рішення
2270/1909/12
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, а рішення суду апеляційної інстанції залишено в силі.
Подальше оскарження
Оскарження рішення суду касаційної інстанції по даній справі у Верховному Суді України не здійснювалося.
Замовити персональну презентацію