Ухвала Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014 у справі № 2а/0570/5727/11
Державний герб України 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 року м. Київ К/9991/50515/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Моторного А.О. Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.06.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.07.2011

у справі № 2а/0570/5727/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-російська хімічна компанія"

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Українсько-російська хімічна компанія" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000672344 від 16.03.2011.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.06.2011 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.07.2011 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 та складено акт № 46/23-2/32458111 від 19.01.2011.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000672344 від 16.03.2011, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 34063,16 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем 2.8., 2.9. р. 2, п. 3.1., 3.2., 3.5. р. 3 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 „Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ".

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені ст. 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення термінів зарахування валютної виручки на валютні рахунки, мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв'язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як штрафні санкції, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строків виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Згідно видаткового касового ордеру № 4 від 11.01.2008 Леоненко І.В. у рахунок погашення витрат на відрядження були видані кошти у сумі 1319,14 грн.

Згідно видаткового касового ордеру № 19 від 28.03.2008 Леоненко І.В. як аванс для відрядження були видані кошти у сумі 15000 грн.

На зазначених документах відсутній підпис в графі для особи, яка отримала кошти.

Рішення про застосування фінансових санкцій було прийняте 16.03.2011 за порушення, які, за висновком відповідача, були вчинені 11.01.2008 та 28.03.2008.

Стосовно перевищення затвердженого ліміту залишку готівки в касі, а також 05.12.2008, 16.11.2009, 23.12.2009 стосовно відсутності в авансових звітах належних платіжних документів на підтвердження витрат готівкових коштів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що застосування відповідачем фінансових санкцій поза межами строків, передбачених ст. 250 ГК України є підставою для визнання такого рішення протиправним.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.07.2011 у справі № 2а/0570/5727/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

 Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.07.2011 у справі № 2а/0570/5727/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

Судді А.О. Моторний Н.Г. Пилипчук

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
17.04.2014
ПІБ судді:
Федоров М.О.
Реєстраційний № рішення
2а/0570/5727/11
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Вищий адміністративний суд залишив без задоволення касаційну скаргу податкової інспекції, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду в Верховному Суді не переглядалось.
Замовити персональну презентацію