Ухвала Вищого адміністративного суду України від 16.06.2014 у справі № 1570/7147/2011
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2014 р. м. Київ К/800/57317/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.,Моторного О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод»

та Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду

від 22.10.2013

по справі № 1570/7147/2011

за позовом Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод»

до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Болградський виноробний завод» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби, які призвели до виготовлення акта про результати позапланової виїзної перевірки № 677/2201/00411938 від 22.07.2011; визнання протиправними дій відповідача при виготовленні податкового повідомлення-рішення від 05.08.2011 № 0000032201; скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби від 05.08.2011 № 0000032201.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2013 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

02.07.2013 позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби, які призвели до виготовлення акта про результати позапланової виїзної перевірки № 677/2201/00411938 від 22.07.2011; визнання протиправними дій відповідача при виготовленні податкового повідомлення-рішення від 05.08.2011 № 0000032201.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 провадження у справі в частині заявлених позовних вимог було закрито, а постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні цих позовних вимог визнана нечинною.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог; скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.08.2011 № 0000032201 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 445 956,33 грн.; в решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідач в своїй касаційній скарзі просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки ПАТ «Болградський виноробний завод» з питань дотримання вимог валютного законодавства з нерезидентами: фірмою Bovar Enterprises LLC, ВАТ «Істок», ТОВ «Торговий дім Запорізький-2», ТОВ «Райхарчокомбінат Червоноармійський», ВАТ «Нижегородський завод шампанських вин» за період з 01.01.2010 по 30.06.2011, складено акт № 677/2201/00411938 від 22.07.2011, в якому зафіксовано порушення: ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого порушено граничний термін надходження виручки.

На підставі результатів проведеної перевірки, 05.08.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000032201 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності» в розмірі 1 112 478,02 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 24.01.2009 між ПАТ «Болградський виноробний завод» та ТОВ «Нижегородський завод шампанських вин» (Росія) укладений договір № 4/2009 про поставку необробленого виноматеріалу шампанського.

На виконання умов експортного договору було відвантажено виноматеріал шампанський виноградний на користь TOB «Нижегородський завод шампанських вин» у загальній сумі 322 155,1 дол. США (2 470 363,58 грн.) згідно з ВМД.

Оплата за відвантажену продукцію надійшла від ТОВ «Нижегородський завод шампанських вин» у загальній сумі 115 152,7 дол. США. Строк оплати настав відповідно 04.10, 20.10, 02.11, 04.11, 18.11, 09.12, 12.12.2009.

Дебіторська заборгованість по договору з ТОВ «Нижегородський завод шампанських вин» станом на 30.06.2011 склала 207 002,40 дол. США.

Позивачем до Арбітражного суду Нижегородської області надана позовна заява про стягнення суми боргу з нерезидента.

Ухвалою Арбітражного суду Нижегородської області від 17.03.2010 позовна заява прийнята, порушено справу.

Також в судовому порядку встановлено, що раніше, актом позапланової невиїзної перевірки від 15.03.2010 № 201/2201/411938 була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків станом на 01.02.2010 у сумі 393,9 тис. грн.

19.04.2010 підприємство звернулося до Арбітражного суду Нижегородської області з проханням про зміну розміру позовних вимог (з 207 002,40 дол. США на 153 930,40 дол. США) та рішенням Арбітражного суду Нижегородської області Російської Федерації по справі № А43-2278/2010-41-135 від 21.05.2010 встановлено стягнути з нерезидента 153 930,40 дол. США.

Рішенням Арбітражного суду Нижегородської області по справі № А43-11046/2010 від 01.07.2010 ТОВ «Нижегородский завод шампанских вин» визнано банкрутом.

Ухвалою Арбітражного суду Нижегородської області від 04.08.2010 прийнята заява ПАТ «Болградського виноробного заводу» про встановлення розміру вимог у сумі 53 072 дол. США та включення їх в реєстр вимог кредиторів.

Також, ПАТ «Болградський виноробний завод» укладений договір поставки від 22.04.2009 № 22/04/09-М з фірмою Воvar Enterprises LLS (США) про купівлю обладнання на загальну суму 500 000 дол. США.

На виконання умов зазначеного договору позивачем 23.04.2009, 14, 18, 19, 21, 25, 27 травня, 02, 05, 09, 12, 17, 18, 23, 26 червня, 06, 09, 13, 16, 28, 30 липня, 04, 06, 20 серпня 2009 року було перераховано на користь фірми Воvar Enterprises LLS аванс у загальній сумі 480 355,38 дол. США.

Згідно додаткової угоди від 27.07.2009 сторони дійшли згоди про тимчасове призупинення дії контракту на умовах двосторонньої реституції та до необхідності повернення продавцем всіх отриманих раніше грошових коштів від покупця, причому покупець допускає, а продавець погоджується та гарантує повернення грошових коштів частинами.

Кошти, перераховані позивачем на адресу фірми Bovar Enterprises LLS 14.05.2009 були повернуті частинами з порушенням строків розрахунків (180 днів).

ПАТ «Болградський виноробний завод» укладений договір поставки від 11.08.2009 № 19/2009 з ТОВ «Торговий дім Запорізький-2» (Росія) на поставку виноматеріалу натурального білого та червоного обробленого з європейських сортів винограду на загальну суму 2 280 000 дол. США.

На виконання умов експортного договору 08.09.2009 ПАТ «Болградський виноробний завод» було відвантажено виноматеріал шампанський виноградний на користь ТОВ «Торговий дім Запорізький-2» у загальній сумі 8 854 дол. США.

Оплата за відвантажену продукцію надійшла від ТОВ «Торговий дім Запорізький-2» з рахунку 40702840730030000019 у South-Russia branch of Sberbank, Rostov-on-Don, що частково відповідає реквізитам, указаним у договорі, у дол. США (код 840) на рахунок № 260073136202 в уповноваженому банку ФАБ «Південний», м. Ізмаїл 08.09.2009, 02.10.2009 та 06.06.2011 у загальній сумі 8 854 дол. США, але сума 1 102 дол. США, яка була зарахована на рахунок позивача 06.06.2011, надійшла з порушенням строків розрахунків на 109 днів.

ПАТ «Болградський виноробний завод» подав до Арбітражного суду Краснодарського краю Російської Федерації позовну заяву про стягнення суми боргу з ТОВ «Торговий дім Запорізький-2».

Ухвалою Арбітражного суду Краснодарського краю від 24.06.2010 позовна заява прийнята, порушена справа.

Рішенням Арбітражного суду Краснодарського краю по справі № А32-17419/10-53/4 29.10.2010 встановлено стягнути з ТОВ «Торговий дім Запорізький-2» 1 102 дол. США на користь ПАТ «Болградський виноробний завод»

ПАТ «Болградський виноробний завод» по виявленим порушенням з ТОВ «Торговий дім Запорізький-2» та фірмою Bovar Enterprises LLS нараховану суму пені у розмірі відповідно 2 877,11 грн. та 2 054,08 грн. сплатив до бюджету, що не заперечується сторонами.

Також, 02.04.2009 ПАТ «Болградський виноробний завод» укладений договір поставки № БВЗ 4/2009 з ВАТ «Істок» (Росія) на поставку необробленого шампанського виноматеріалу.

На виконання умов вказаного договору ПАТ «Болградський виноробний завод» 31.07, 03.08, 31.08.2009 було відвантажено виноматеріал шампанський виноградний на користь ВАТ «Істок» у загальній сумі 623 275,62 дол. США згідно з ВМД.

Оплата за відвантажену продукцію надійшла від ВАТ «Істок» з рахунку № 4070284060011353039 в UNICREDIT BANK, що відповідає реквізитам, указаним у договорі, у дол. США (код 840) на рахунок № 260073136202 в уповноваженому банку ФАБ «Південний», м. Ізмаїл у загальній сумі 181 580 дол. США.

Позивачем до Арбітражного суду Республіки Північна Осетія-Аланія Російської Федерації була подана позовна заява про стягнення суми боргу з ВАТ «Істок» та ухвалою Арбітражного суду Республіки Північна Осетія-Аланія від 30.04.2010 позовна заява прийнята, порушена справа № А61-988/10.

Рішенням Арбітражного суду Республіки Північна Осетія-Аланія по справі № А61-988/10 від 24.06.2010 встановлено стягнути з ВАТ «Істок» 441 695,62 дол. США на користь ПАТ «Болградський виноробний завод».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності нарахування податковим органом пені спірним податковим повідомленням-рішенням, на основі інформації про винесення ухвал судами іноземних держав про прийняття відповідних позовних заяв, оскільки відсутні докази, що підтверджують дати звернення ПАТ «Болградський виноробний завод» до судів іноземних держав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в частині, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення неправомірним нарахуванням пені позивачу по операціям із ВАТ «Нижегородский завод шампанских вин» (Росія) на суму 371 743,07 грн., по операціям з ТОВ «Торговий дім Запорізький-2» (Росія) на суму 79,16 грн., по операціям з ВАТ «Істок» (Росія) на суму 74 134,10 грн.

Однак, висновки судів обох інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Так, відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) . У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

У випадку своєчасного звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду та підтвердження в судовому порядку факту нерозрахунку з резидентом за зовнішньоекономічним контрактом не з його вини, або встановлення факту розрахунку, відсутні правові підстави для нарахування пені за порушення термінів зарахування виручки у іноземній валюті на валютний рахунок.

Згідно зі ст. 17 параграфу 2 Розділу III «Арбітражне провадження» Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України від 17.04.2007 № 18 (1), провадження у справі порушується постановою голови Міжнародного комерційного арбітражного суду про прийняття справи до провадження по факту подання до Міжнародного комерційного арбітражного суду належним чином оформленої позовної заяви, оплаченої реєстраційним збором у відповідності до Положення про арбітражні збори та витрати. Днем подання позовної заяви вважається день його отримання Міжнародним комерційним арбітражним судом, а при відправленні позовної заяви поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства за місцем відправлення.

З системного аналізу вказаних правових норм можна зробити висновок, що дата звернення резидента з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та пеня за їх порушення не сплачується.

В даному випадку судами обох інстанцій не досліджено, з урахуванням зазначених норм права, дати прийняття позовних заяв позивача Міжнародними комерційними арбітражними судами; не досліджено термінів здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами між позивачем та контрагентами-нерезидентами в розрізі з розрахунком грошового зобов'язання у вигляді пені спірним податковим повідомленням-рішенням відповідача.

Судам обох інстанцій слід врахувати, що згідно ч. 1 ст. 81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу, та, за необхідності, розглянути питання про можливість проведення судово-бухгалтерської експертизи щодо визначення правомірності нарахування пені позивачу за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Слід зазначити, що в разі встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, прийняті постанови у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Згідно наявної у справі довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.09.2013 слідує, що Державна податкова інспекція у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області є правонаступником Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби.

На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції вважає за необхідне допустити по даній справі заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» та Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль

Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
16.06.2014
ПІБ судді:
Кошіль В.В.
Реєстраційний № рішення
1570/7147/2011
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції частково задовольнив скарги платника податків та контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію