Ухвала Вищого адміністративного суду України від 15.12.2014 у справі № 804/10480/13-а
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" грудня 2014 р. м. Київ К/800/3567/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В. Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Котенка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013

у справі № 804/10480/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсплав»

до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Криворізької південної МДПІ Дніпропетровської області ДПС від 18.04.2013 № 0000462220 та № 0000472220. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Спецсплав» судові витрати в сумі 2294,00 грн.

Криворізька південна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Наказом керівника Криворізької південної МДПІ Дніпропетровської області ДПС від 19.02.2013 № 292 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Спецсплав» на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (отримано постанову слідчого, винесену відповідно до закону у кримінальній справі, що перебуває у його провадженні), за результатами якої складено акт від 07.03.2013 № 317/222/31932704. На підставі цього акту перевірки прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Прийняттю рішення про призначення вказаної перевірки, оформленого зазначеним наказом, передувала постанова слідчого від 31.01.2013 про призначення позапланової документальної перевірки у кримінальному провадженні № 32013180000000005, в т.ч. за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Феріт Д».

Підставою для визначення за податковим повідомленням-рішенням Криворізької південної МДПІ Дніпропетровської області ДПС від 18.04.2013 № 0000462220 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1833936,3 грн. основного платежу та в сумі 916968,15 грн. штрафних (фінансових) санкцій та за податковим повідомленням-рішенням від 18.04.2013 № 0000472220 грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 3132747,45 грн. основного платежу та в сумі 783186,66 грн. штрафних (фінансових) санкцій слугували висновки позапланової виїзної документальної перевірки за 2012 рік, викладені в акті від 07.03.2013 № 317/222/31932704, про порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п.п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України та п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 цього кодексу відповідно.

За висновками перевірки порушення наведених вище норм кодексу полягало у безпідставному включенні позивачем до складу податкового кредиту та до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, податку на додану вартість та витрат відповідно за операціями з придбання у ТОВ «Ферріт Д» товару згідно із специфікаціями до договору від 09.01.2012 № 901, товарність яких поставлена податковим органом під сумнів з огляду на відсутність у підприємства-постачальника виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торговельного обладнання, сировини, не надання сертифікатів якості на таку продукцію як феросплави їх виробником, актів приймання-передачі товарів, а також з огляду на те, що операції з поставки такого товару в ланцюгу від контрагентів підприємства-постачальника і до самого підприємства-постачальника не підтверджена перевіркою такого постачальника.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу забороняє складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями за податками та зборами до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні, за яким встановлена несплата таких зобов'язань. Окрім того, суд вказав, що у позивача наявні умови для здійснення господарської діяльності, позивачем здійснено розрахунки за товар, отриманий та реалізований позивачем в подальшому товар відповідає видам господарської діяльності позивача, господарські операції підтверджені первинними документами.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені з порушенням норм матеріального права та без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Так, суди попередніх інстанцій безпідставно застосували до спірних відносин положення п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України. Суди не врахували, що на час призначення та проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача за 2012 рік, за результатами якої складено акт від 07.03.2013 № 317/222/31932704, діяла норма п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України в редакції Закону від 20.11.2012 № 5503-VI.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Відповідно до п. 58.4. ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Системний аналіз наведених норм кодексу дає підстави для висновку, що запроваджений цими нормами порядок прийняття податкового повідомлення-рішення про нарахування платнику податкових зобов'язань, стосується перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальному провадженні, в якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи), що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори.

У кримінальному провадженні, в якому слідчий виніс постанову про призначення перевірки ТОВ «Спецсплав», розслідується кримінальне правопорушення, в т.ч. стосовно посадових осіб ТОВ «Феріт Д» (постачальника позивача) за фактом ухилення від сплати податків, і не розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) ТОВ «Спецсплав».

Таким чином, запроваджений зазначеними нормами порядок прийняття податкового повідомлення-рішення не стосується позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Спецсплав» за результатами якої складено акт від 07.03.2013 № 317/222/31932704.

За результатами перевірок платників податків, проведених на підставі постанов органу дізнання, слідчого, прокурора, винесених ними відповідно до закону у кримінальних справах, стосовно посадової особи (посадових осіб) яких (платників податків) у кримінальному провадженні не розслідується кримінальне правопорушення, податкове повідомлення-рішення приймається у порядку, передбаченому п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України - протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку.

Враховуючи наведене, при вирішенні справи судам слід досліджувати зафіксовані в акті перевірки порушення вимог податкового кодексу та надавати таким обставинам правову оцінку.

Надаючи оцінку формуванню платником податку на прибуток підприємств витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, слід застосовувати положення ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України, а формуванню платником податку на додану вартість податкового кредиту - ст. 198 Податкового кодексу України.

Однак наявність законодавчо визначених обставин для формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту є обов'язковою, але не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що господарські операції не мали реального характеру, були спрямовані на протиправне отримання податкових вигод з метою ухилення від оподаткування.

Для підтвердження правомірності формування платником податків витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту, окрім встановлення дотримання таким платником вимог податкового кодексу, необхідно встановити реальність здійсненої господарської операції з придбання товару, тобто така операція має бути не тільки документально оформленою, а й об'єктивно призвести до руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

З метою дослідження фактичного придбання товару необхідно аналізувати умови його постачання, встановлювати зміст господарської операції, кількість товару, ціну тощо відповідно до умов договорів, досліджувати первинні бухгалтерські документи, складені під час здійснення господарських операцій, їх відповідність вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV,

Також доведенню у таких справах підлягають обставини щодо придбання платником податків послуг з метою використання у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим необхідно встановлювати види господарської діяльності, що здійснювалися платником податків, мету здійснення господарських операцій тощо.

Висновків суди дійшли без встановлення конкретних господарських операцій з посиланням на договори, назви поставлених товарів, їх вартості, фактичного розміру понесених витрат, в т.ч. з податку на додану вартість, періоду формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту, мети придбання позивачем товарів, видів економічної діяльності позивача.

Суди у підтвердження факту господарських операції посилаються на наявність первинних документів, при цьому не вказуючи їх реквізитів, не конкретизуючи їх суті.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно із ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суди також повинні врахувати, що за умови реального здійснення господарської операції, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення витрат та податкового кредиту, наявності первинних документів, в тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути самостійною підставою для позбавлення покупця права на витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податковий кредит. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару, який є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту.

Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на доказах, що відповідають критеріям, визначеним у статті 70 Кодексу, тобто бути належними, допустимими і достовірними.

Також з метою належною з'ясування питання щодо реального вчинення господарських операцій у межах господарської діяльності суди повинні з'ясувати результати кримінального провадження за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами ТОВ «Феріт Д», у рамках якого призначено перевірку позивача, чи приймалося у такому провадженні певне рішення (винесено вирок чи закрито кримінальне провадження) , підстави для закриття (реабілітуючи чи нереабілітуючі)) та чи стосується таке рішення обставин щодо господарських операцій контрагента з позивачем.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко Ю.І. Цвіркун

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
15.12.2014
ПІБ судді:
Пилипчук Н.Г.
Реєстраційний № рішення
804/10480/13-а
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу задоволено частково. Постанову окружного адміністративного суду та ухвалу апеляційного адміністративного суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до окружного адміністративного суду.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду не переглядалося Верховим Судом України.
Замовити персональну презентацію