Ухвала Вищого адміністративного суду України від 15.09.2015 у справі № 826/10962/14
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року м. Київ К/800/58038/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В., Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Ліщенко Т.М.,

від відповідача - Вініченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014

у справі № 826/10962/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Візаж"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014, позов задоволено.

Не погодившись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Арт-Візаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податок на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Добробут Інтеграл Сервіс», ТОВ «Комплект Систем Плюс», ТОВ «БДМ Сервіс Плюс», ТОВ «Мон Шері», ТОВ «Перший Український Правочин» та ТОВ «Дайнер Консалт» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 01.04.2014 №11/26-58-22-08-11/37313691, в якому встановлено порушення позивачем вимог: п.198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в розмірі 785027,00 грн.; п.138.2 статті 138, п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальному розмірі 1322929,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, 09.04.2014 відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення: №0003022208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 1 040 327,00 грн. (за основним платежем 785 027,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 255 300,00 грн.); №0003012208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 1 517 525,00 грн. (за основним платежем 1 322 929,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 194 596,00 грн.).

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що в перевіряємий податковим органом період позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Добробут Інтеграл Сервіс», ТОВ «Комплект Систем Плюс», ТОВ «БДМ Сервіс Плюс», ТОВ «Мон Шері», ТОВ «Перший Український Правочин» та ТОВ «Дайнер Консалт», що підтверджується договорами поставки косметичного товару.

Факт здійснення господарських операцій, на виконання умов даних договорів, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: видатковими накладни на відвантаження товарно-матеріальних цінностей; податковими накладними; банківськими виписками та платіжними дорученнями. Також, позивачем надано суду копію висновку СЕС щодо придбаної косметичної продукції.

Сплачені за отримані за договорами поставок кошти були включені позивачем до валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість відповідного звітного періоду.

Крім того, поставлений позивачу товар в подальшому був реалізований ППТФ «Юсі», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Рестратнсервіс», ТОВ «Суматра ЛТД», ПП «Престиж-Груп», ДП «Торговий дім «Віза», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Наталка», СПД ФО ОСОБА_6, ТОВ «Шик і Блиск», ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ТОВ «Медсервіс», ФОП ОСОБА_9, ТОВ «Прем'єр Плаза ЛТД», ТОВ ВКФ «Елта», ТОВ «ТКФ «Хмельницький Центральний Універмаг», ТОВ «ДЦ-Україна», ТОВ «Руш», що підтверджується копіями видаткових накладних, які долучено до матеріалів справи.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

На момент здійснення спірних операцій, контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні, які відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку з чим судами правомірно скасовані спірні податкові повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний

Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
15.09.2015
ПІБ судді:
Моторний О.А.
Реєстраційний № рішення
826/10962/14
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення, рішення першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
Подальше оскарження
Рішення касаційної інстанції у даній справі у Верховному Суді України не переглядалось.
Замовити персональну презентацію