Ухвала Вищого адміністративного суду України від 14.07.2014 у справі № 2а-5897/10/0670
Державний герб України 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

"14" липня 2014 р. м. Київ К/9991/12315/11 

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В. Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010

у справі № 2а-5897/10/0670

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправними дій та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано позов про визнання протиправним та скасування рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 04.11.2009 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 2370,00 грн. на підставі ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2010 визнано протиправним та скасовано рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.11.2009 в сумі 2370,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 постанову Житомирського окружного адміністративного суду скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.11.2009 в сумі 2370,00 грн. та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за рішенням Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 04.11.2009 № 0000142302 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції в загальній сумі 2767,00 грн., в тому числі в сумі 2597,00 грн. - на підставі ст. 20 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог п. 12 ст. 3, ст. 6 цього Закону, що полягало у здійсненні реалізації товарів в сумі 1298,5 грн., не облікованих у встановленому порядку.

При цьому відповідач встановив факт здійснення реалізації позивачем товарів, необлікованих у встановленому порядку, в результаті виявлення у позивача надлишку товарних запасів в сумі 113,50 грн. та нестачі товарних запасів в сумі 1185,00 грн.

Задовольняючи позов в частині скасування рішення про застосування штрафних санкцій на підставі ст. 20 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону № 265/95-ВР, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не вказав, який порядок обліку товарних запасів порушено позивачем. Висновку про реалізацію позивачем необлікованих товарів відповідач дійшов в результаті зафіксованої нестачі та надлишку товарів, фактично ототожнивши надлишок чи нестачу товарів з таким порушенням як реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку, тоді як встановити надлишок чи нестачу товарів без їх обліку неможливо. До того ж нестача товару взагалі виключає реалізацію такого товару.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в книзі обліку доходів і витрат позивачем не здійснюється обліку товарних запасів, а надлишок в сумі 113,50 грн. та нестача товару в сумі 1185,00 грн. зафіксована відповідачем у відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних) цінностей станом на 28.10.2009, що свідчить про доведення податковим органом реалізації позивачем товарів, не облікованих у встановленому порядку.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до ст. 20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 12 Закон № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі ст. 6 Закону 265/95-ВР облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Таким чином, фізичні особи, які перебували на загальній системі оподаткування, відповідно до вимог п. 12 ст. 3 та ст. 6 Закону № 265/95-ВР були зобов'язані вести облік товарних запасів у порядку, визначеному законодавством. Обов'язок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не може бути покладено лише на суб'єкта малого підприємництва, який здійснює підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98.

Така позиція викладена у постанові Верховного Сулу України від 11.06.2013 у справі № 21-147а13 за позовом фізичної особи-підприємця до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова ДПС, третя особа - ДПА у Харківській області, про визнання протиправним та скасування рішення.

Разом з тим положення Закону не визначають самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, лише вказують на обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності на ведення такого обліку.

Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності ведуть Книгу обліку доходів і витрат, форма якої була визначена Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 № 12 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 за № 64.

Зазначена форма Книги обліку доходів і витрат, затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення обліку товарних запасів.

Отже, посилання суду апеляційної інстанції на неналежне ведення позивачем такої книги не має значення для правильності вирішення справи.

До документів, що є підставою для оприбуткування (обліку) товару, належать документи щодо походження товару, наприклад: накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні.

Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що відсутність у позивача первинних документів на товар відповідачем не встановлювалась та не була підставою для висновків про не оприбуткування товарів.

Відповідач обґрунтував таке порушення, як здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, виявленим надлишком і нестачею товарно-матеріальних цінностей, що зафіксовано у відповідній відомості.

Проте, залишки запасів (товарно-матеріальних) цінностей встановлюються за даними бухгалтерського обліку на початок звітного періоду та на певний звітний (поточний) період, про що вказується у зазначеній відомості, що виключає висновок про неведення суб'єктом господарської діяльності обліку товарів.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про доведення податковим органом здійснення позивачем реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є помилковим, а висновок суду першої інстанції про те, що виявлена нестача чи надлишок товарів не є свідченням вчинення позивачем вказаного порушення, є правильним.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не може погодитися з висновками суду апеляційної інстанції про правомірність застосування до позивача за оспорюваним рішенням штрафних санкцій на підставі ст. 20 Закону № 265/95-ВР і вважає за правильне скасувати постанову цього суду із залишенням без змін постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 скасувати та залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2010.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко Ю.І. Цвіркун

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
14.07.2014
ПІБ судді:
Пилипчук Н.Г.
Реєстраційний № рішення
2а-5897/10/0670
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Скаргу платника податків задоволено. Рішення суду апеляційної інстанції скасовано, рішення суду першої інстанції – залишено в силі.
Подальше оскарження
не оскаржувалось у ВСУ
Замовити персональну презентацію