Ухвала Вищого адміністративного суду України від 14.04.2015 у справі № 2а-6687/12/1370
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2015 р. м. Київ К/800/1204/15, К/800/1746/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В., Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб професійного футболу "Карпати"

та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду

від 18.12.2014

у справі № 2а-6687/12/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб професійного футболу "Карпати"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2012 позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.07.2012 № 0003722300/11227, № 0003812300/11226 та № 0003822300/11228.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2012 та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.07.2012 № 0003722300/11228. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга ТОВ "Клуб професійного футболу "Карпати" підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «КПФ «Карпати» з питань взаєморозрахунків з ПП «Рарог» за квітень і травень 2010 року та з ПП «Львів-Металбуд» - за грудень 2009 року, за результатами якої складено акт № 1243/103/22-1009/31805003 від 05.07.2012, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток за період І півріччя 2010 року, у тому числі за ІІ квартал 2010 року на суму 39063,00 грн.;

- пп. 7.3.1. п. 7.3, пп. 7.4.1. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість за грудень 2009 року в сумі 2500,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 18.2) в результаті зарахування від'ємного значення різниці поточного (звітного) податкового періоду у зменшення податкового боргу з ПДВ (ряд. 22.1) за квітень 2010 року - в сумі 150000,00 грн., за травень 2010 року - в сумі 95833,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 19.07.2012 були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0003722300/11227, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 48829,00 грн., у т.ч. 39063,00 грн. - за основним платежем, 9766,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0003812300/11226, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 150000,00 грн. - за квітень 2010 року та 95833,00 грн. - за травень 2010 року;

- №0003822300/11228, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3125,00 грн., у т.ч. 2500,00 грн. - за основним платежем, 625,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 19.07.2012 № 0003722300/11227 та № 0003812300/11226 є законними, зазначивши, що сам факт наявності результатів робіт не є безумовним доказом реальності господарських операцій між позивачем і «ПП Рарог», тоді, як для податкового обліку значення має факт виконання робіт тим контрагентом, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження валових витрат та податкового кредиту.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, беручи до уваги наступне.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Матеріали справи свідчать, що в межах своєї статутної діяльності позивачем в грудні 2008 року було укладено договір з ПП «Львів-Металбуд» про реконструкцію переходу стадіону «Україна». Результати виконаних робіт відображено у довідці за грудень 2009 року про їх вартість та акті приймання підрядних робіт встановлено форми № КБ-3 та № КБ-2 відповідно. По факту оплати, позивач отримав від ПП «Львів-Металбуд» податкові накладні, що були підставою для формування податкового кредиту за грудень 2009 року.

Також, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Рарог», на виконання умов договорів про виконання ремонтно-будівельних робіт та надання послуг, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання-передачі виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За наведених обставин, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 19.07.2012.

Доводи, наведені податковим органом в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2012.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб професійного футболу "Карпати" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 скасувати, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2012 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236  238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний

Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
14.04.2015
ПІБ судді:
Моторний О.А.
Реєстраційний № рішення
2а-6687/12/1370
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні скарги контролюючого органу та задовольнив скаргу платника податків. Рішення суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено у силі.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію