Ухвала Вищого адміністративного суду України від 13.05.2015 у справі № 2а-12663/12/2670

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 року м. Київ К/800/38975/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

Приходько І.В.

Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду

від 20.06.2013 р.

у справі № 2а-12663/12/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАС Інжинірінг»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «МАС Інжиніринг» (далі - позивач, ТОВ «МАС Інжинірінг») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва), в якому просило суд визнати протиправною відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012 р. № 0008291502.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2012 р. в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2012 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено: визнано протиправною відмову ДПІ у Дарницькому районі м. Києва у прийнятті податкової декларації ТОВ «МАС Інжинірінг» з податку на додану вартість за березень 2012 року, викладеному в листі № 3115/10/18-216 від 23.04.2012 р., а податкову декларацію ТОВ «МАС Інжинірінг» з податку на додану вартість за березень 2012 року - поданою 20.04.2012 р.; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва форми «Р» № 0008291502 від 26.04.2012 р.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 р. і прийняти рішення про відмову у позові (залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2012 р.).

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.04.2012 р. позивачем засобами поштового зв'язку було надіслало на адресу ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року, яка зареєстрована податковим органом - 20.04.2012 р. (вх. № 14708).

Відповідачем вказана податкова декларація позивача не визнана як податкова звітність, оскільки, за твердженням податкового органу, декларація подана не за встановленою формою, яка затверджена Наказом ДПА України № 1492 від 25.11.2011 р. «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (із змінами згідно з наказом МФУ № 143 від 10.02.2012 р.), а саме: у новому бланку в шапці повинно бути вказано «ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України 25.11.2011 р. № 1492 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів України № 143 від 10.02.2012 р.)».

Листом № 3115/10/18-216 від 23.04.2012 р. відповідачем було повідомлено позивача про невизнання поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, як податкової звітності та запропоновано позивачу надати податкову звітність, оформлену відповідно до вимог чинного законодавства.

26.04.2012 р. посадовою особою ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, на підставі пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «МАС Інжинірінг», за результатами якої складено акт від 26.04.2012 р. № 1560/1502/34896450 та зроблено висновок, що в порушення вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, позивачем не подано податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2012 року.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26.04.2012 р. № 0008291502, яким позивачу, за порушення пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України та підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1020 грн.

Як слідує з матеріалів справи, в поданій позивачем податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, в шапці не міститься напис «ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 р. (із змінами, внесеними згідно зНаказом Міністерства фінансів України № 143 від 10.02.2012 р.)», а міститься тільки напис «ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України 25.11.2011 р. № 1492», у зв'язку з чим відповідач дійшов висновку, що така податкова звітність подана позивачем до податкового органу не за встановленою формою, яка затверджена Наказом ДПА України № 1492 від 25 листопада 2011 року «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (із змінами згідно з наказом МФУ № 143 від 10 лютого 2012 року), тобто за старою формою, яка втратила чинність, замість нової, чинної на час звітування.

Судом першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено виходячи з того, що позивачем не доведено подання до податкового органу декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, а тому нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1020 грн. є правомірним.

Суд апеляційної інстанції постанову окружного адміністративного суду скасував та прийняв нову постанову про задоволення позову, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексунезалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

При цьому, згідно пункту 48.2 статті 48 Податкового кодексу України, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Так, обов'язкові реквізити податкової звітності визначені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); - звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; - звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку) ; - повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); - місцезнаходження (місце проживання) платника податків; - найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; - дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); - ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; - підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Таким чином, виходячи з встановлених фактичних обставин справи та положень вищезазначених положень законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що зазначення в шапці податкової декларації замість напису «ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів України № 143 від 10.02.2012 р.)», напису «ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України 25.11.2011 р. № 1492» не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, оскільки не передбачено як обов'язковий реквізит податкової звітності статтею 48 Податкового кодексу України, а тому висновок податкового органу щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, з вказаних підстав, є необґрунтованим, а прийняте на його основі податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0008291502 від 26.04.2012 р. - безпідставним та підлягає скасуванню.

Крім того, наведені відповідачем факти не впливають на показники поданої позивачем декларації, не призводять до неможливості або ускладнення перевірки податковим органом зазначених у ній даних, відтак відсутні підстави для невизнання такої декларації документом податкової звітності.

При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.

У зв'язку з чим колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що в діях суду першої інстанції вбачається порушення норм права, що призвели до неправильного вирішення спору, і висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заявлених позовних вимог не відповідають обставинам справи.

Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
12.05.2015
ПІБ судді:
Приходько І.В.
Реєстраційний № рішення
№ 2а-12663/12/2670
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні касаційної скарги контролюючого органу. Рішення суду першої та апеляційної інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
Ухвала Вищого адміністративного суду України в подальшому не оскаржувалася.
Замовити персональну презентацію