Ухвала Вищого адміністративного суду України від 13.05.2014 у справі №2а-12182/12/0170/2

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2014 р. м. Київ К/800/34087/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2012 року

та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року

у справі №2а-12182/12/0170/2

за позовом Приватного акціонерного товариства «Канон» (надалі - ПАТ «Канон»)

до Державної податкової служби України, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (надалі - ДПС України, ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними дій ДПС України щодо прийняття податкової звітності декларації позивача по податку на додану вартість за вересень 2012 року, а також зобов'язання ДПІ в м.Сімферополі АРК ДПС відобразити показники декларації по податку на додану вартість за вересень 2012 року в картки особового рахунка платника податків по податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2012 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ДПС України щодо неприйняття податкової звітності декларації ПАТ "Канон" по податку на додану вартість за вересень 2012 року та зобов'язано ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС відобразити показники декларації ПАТ "Канон" по податку на додану вартість за вересень 2012 року в картці особового рахунку.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року рішення суду першої інстанції змінено. Викладено резолютивну частину постанови в наступній редакції. Позов задоволено. Визнано протиправними дії ДПС України щодо неприйняття як податкової звітності декларації ПАТ "Канон" по податку на додану вартість за вересень 2012 року. Зобов'язано ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС прийняти податкову декларацію ПАТ "Канон" по податку на додану вартість за вересень 2012 року. Зобов'язано ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС відобразити показники декларації ПАТ "Канон" по податку на додану вартість за вересень 2012 року в картці особового рахунку.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 17 жовтня 2012 року позивачем засобами електронного зв'язку подано до ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС податкову декларацію за вересень 2012 року з податку на додану вартість.

Відповідно до квитанції №1 податкову декларацію за вересень 2012 року з податку на додану вартість ПАТ "Канон" податковим органом не прийнято у зв'язку з тим, що в період вересня 2012 року товариство не було платником податку на додану вартість.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Так, в силу приписів п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків, у тому числі відокремленим підрозділом у визначених випадках, контролюючому органу у встановлені законом строки, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого/виплаченого на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа - звітний, уточнюючий, звітний новий; звітний період, за який подається податкова декларація; звітний період, що уточнюється, для уточнюючого розрахунку; повне найменування - прізвище, ім'я, по батькові платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті; місцезнаходження/ місце проживання платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту або дата заповнення - залежно від форми; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, за наявності засвідчені печаткою платника податку.

За змістом пп.48.5.1 п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Положення ст.49 Податкового кодексу України регулює порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби, що є обов'язком органу державної податкової служби.

Згідно п.49.10 ст.49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття, включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо, забороняється.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість визначається строк подачі декларація платником до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п.4 Розділу Ш даного Порядку податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Договір про визнання електронних документів надається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків.

Квитанція про одержання звіту в електронній формі - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі. Дане положенні врегульоване наказом Державної податкової адміністрації України "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах державної податкової служби України".

Згідно з п.7.4 наказу Державної податкової адміністрації України "Про подання електронної податкової звітності" квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами державної податкової служби на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі державної податкової служби. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

В силу приписів п.7.5 ст.7 наказу Державної податкової адміністрації України "Про подання електронної податкової звітності" підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних державної податкової служби є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки електронно-цифрового запису, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається електронно-цифровий запис органу державної податкової служби, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі державної податкової служби.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було підписано з ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС договір №120120121 від 12 січня 2012 року про визнання електронних документів. Квитанція про одержання звіту в електронній формі - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі.

Попередніми судовими інстанціями вірно зазначено, що до обов'язків ДПС України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ у м.Сімферополі АРК - безпосередньо прийом декларацій.

Отже, до повноважень ДПС України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

В даному випадку відмову в прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2012 року було направлено саме ДПС України, проте, ані Податковим кодексом, ані наказом Державної податкової адміністрації України "Про подання електронної податкової звітності" не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень саме ДПС України. Відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

Поряд з цим, актом №138/15-2 від 24 липня 2009 року ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС оформлене рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, що було визнано протиправним і скасовано постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2009 у справі №2а-19144/09/8/0170, яке ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року залишено без змін.

Положення п.6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість передбачає, що підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій вірно вказано, що податковим органом поза увагою залишився той факт, що судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача набрало законної сили 28 вересня 2010 року.

Тобто, на час подання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року були відсутні правові підстави вважати позивача особою, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість, оскільки у разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Крім того, судами цілком обґрунтовано зауважено, що задоволення судами позовних вимог щодо визнання протиправними дій з не прийняття як податкових звітів податкової декларації означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України.

Отже, в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими, отже податкова декларація є такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За таких обставин, податкова декларація з податку на додану вартість ПАТ "Канон" за вересень 2012 року є такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, тобто 17 жовтня 2012 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що вищенаведене є підставою для зміни судового рішення в порядку пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від14 листопада 2012 року в її незміненій частині - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:___________________ Н.Є. Маринчак

Судді:___________________ О.В.Вербицька_________________ О.В.Муравйов

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
12.05.2014
ПІБ судді:
Маринчак Н.Є.
Реєстраційний № рішення
№2а-12182/12/0170/2
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції залишив без задоволення скаргу контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Подальше оскарження
Ухвала Вищого адміністративного суду України в подальшому не оскаржувалася
Замовити персональну презентацію