Ухвала Вищого адміністративного суду України від 12.11.2013 у справі № 2а-2886/11/1970
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/78659/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Муравйов О. В.

судді Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.

за участю секретаря представників сторін:

від позивача: Малюги Ю. В.

від відповідача: Редьква Н. М. Катюк У. Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2012 року

у справі № 2а-2886/11/1970

за позовом Приватного підприємства «Софія-Транс»

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекціїпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року у справі № 2а-2886/11/1970 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2012 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Софія-Транс» задоволено. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року скасовано. Прийнято нову постанову про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 23.09.2011 року за № 0005161602.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову місцевого адміністративного суду. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 153.4.1 п. 1534 ст. 153, п. п. 184.6, 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Тернопільською об'єднаною державною податкової інспекцією невиїзної документальної позапланову перевірку ПП «Софія-Транс» з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати (на підставі поданої звітності та інших документів пов'язаних з оподаткуванням) податку на додану вартість за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року складено акт № 6394/16-02/34334499 від 08.09.2011 року, яким зафіксовано порушення п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2011 року № 0005061602, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на подану вартість в сумі 25 240,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірного нарахування суми податку на додану вартість у зв'язку з порушенням позивачем вимог п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання) та повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику не відповідають ознакам операції з поставки товарів, а тому відсутні підстави для застосування до правовідносин, які виникли між сторонами норм п. 184.4 ст. 184 Податкового кодексу України.

Колегія суддів з таким висновком апеляційного суду не погоджується, враховуючи наступне.

Згідно із ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи з звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно із п. 184.6 ст. 184 цього Кодексу при анулюванні реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду та закінчується днем анулювання реєстрації.

Позивачу анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість 25.06.2011 року відповідно до пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України в силу внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб інформації про відсутність його за вказаною адресою.

Судом першої інстанції встановлено, що Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією позивачу надіслано лист від 21.07.2011 року № 31150 про надання інформації щодо товарних залишків та основних фондів, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих податкових періодах по день анулювання реєстрації.

ПП «Софія-Транс» надано відповідь, в якій відображено податкові накладні, що включалися до податкового кредиту у минулих податкових періодах, та акт інвентаризації основних засобів, відповідно до якого балансова вартість основних фондів становить 100 961,00 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, адже платником не виконано обов'язок, визначений п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

Доводи позивача, з якими погодився суд апеляційної інстанції про те, що передача платником транспортних засобів (автомобіль ДАФ номерний знак НОМЕР_1, автомобіль ДАФ номерний знак НОМЕР_2, напівпричіп МЕОА номерний знак НОМЕР_3, напівпричіп МЕОА номерний знак НОМЕР_4) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на зберігання за договором № 1 від 04.06.2011 року, не підпадають під ознаки п. 184.7 ст. 184 ст. 184.7 Податкового кодексу України, є необґрунтованими, оскільки об'єктом у цій нормі є саме товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, а не операції по відчуженню таких основних фондів.

В даному випадку порушення позивача полягало ненарахуванні у відповідності до п. 184.7 ст. 184 ст. 184.7 Податкового кодексу України податкового зобов'язання по вказаним транспортним засобам, по яких було сформовано податковий кредит.

Зазначене спростовує посилання апеляційного суду на пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України, оскільки ця норма не регулює спірні правовідносини.

Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про задоволення позову підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2012 року у справі № 2а-2886/11/1970 скасувати.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року у справі № 2а-2886/11/1970 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька, Н. Є. Маринчак

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
12.11.2013
ПІБ судді:
Муравйов О.В.
Реєстраційний № рішення
2а-2886/11/1970
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу задоволено, скасовано рішення апеляційної інстанції та залишено в силі рішення першої інстанції.
Подальше оскарження
Рішення суду касаційної інстанції у даній справі у Верховному Суді України не переглядалось.
Замовити персональну презентацію