Ухвала Вищого адміністративного суду України від 12.03.2014 у справі № 2-а-7249/08/1570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2014 р. м. Київ К/9991/42196/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддя Костенко М.І. - головуючий,

судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі - ДПІ)

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2010

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011

у справі № 2-а-7249/08/1570

за позовом науково-дослідного проектно-конструкторського інституту Морського флоту України «УкрНДІМФ» (далі - Інститут)

до ДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011, позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 14.03.2008 № 0040881501/1, № 0040891501/1№ 0040901501/1, № 0040911501/1, № 0040921501/1, № 0040931501/1, № 0040941501/1, № 0040951501/1, № 0012781501/1.

Посилаючись на невідповідність висновків судів, покладених в основу прийняття зазначених судових рішень, вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги ДПІ з урахуванням такого.

Як встановили суди, ДПІ було проведено невиїзні документальні (камеральні) перевірки податкової звітності Інституту з податку на прибуток за звітні періоди з 9 місяців 2005 року по півріччя 2007 року.

За наслідками проведення цих перевірок з урахуванням результатів процедури адміністративного оскарження податковим органом було прийнято оспорювані податкові повідомлення рішення, згідно з якими позивачеві було визначено штрафні санкції з податку на прибуток у відповідних сумах в порядку підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несплату до бюджету авансового внеску на суму дивідендів, призначених для виплати.

Приймаючи рішення про задоволення цього позову, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що зазначений авансовий платіж за своєю правовою природою не є податком, а тому застосування до позивача штрафу на підставі наведеної норми Закону є неприпустимим.

Апеляційний суд, в свою чергу, переглядаючи постанову Одеського окружного адміністративного суду зі спору в апеляційному порядку, виходив з того, що при проведенні спірних перевірок податковим органом було допущено істотні порушення здійснення заходів з податкового контролю, а саме - ДПІ було несвоєчасно проведено перевірку податкової звітності за півріччя 2007 року, а також не було в установленому порядку надіслано платникові запрошення до підписання актів перевірок.

Втім з таким висновком судів погодитися не можна. Адже формальні порушення податковим органом процедури проведення податкової перевірки можуть слугувати підставою для скасування податкових повідомлень-рішень лише у випадку, якщо вони призвели до істотного порушення прав платника та/або мали наслідком прийняття контролюючим органом неправомірного рішення.

Власне порушення строку проведення камеральної перевірки не може розцінюватися як доказ протиправності рішення, прийнятого за її наслідками.

У справі, що переглядається, не може бути визнано істотним порушенням розгляду матеріалів податкової перевірки і ненадсилання запрошення платникові до підписання акта перевірки. Адже, як зазначає сам позивач, акти перевірок вручалися головному бухгалтеру Інституту, наявність окремих недоліків в оформленні цих актів (зокрема, незазначення номера та дати) не нівелює їх правове значення як доказу та не впливає на ступінь обізнаності платника щодо змісту зафіксованих у цих актах правопорушень.

А відтак для правильного вирішення цього спору апеляційному суду слід було перевірити обставини, які слугували підставою для застосування штрафних санкцій за оспорюваними рішеннями, на предмет їх відповідності підставам, з якими підпункт 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» пов'язує можливість застосування до платника штрафу.

Наведена неповнота встановлення та оцінки апеляційним судом фактичних даних зі спору свідчить про невідповідність оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції вимогам законності та обґрунтованості, викладеним у статті 158 Кодексу адміністративного судочинства України, та унеможливлює перевірку касаційним судом правильності застосування апеляційним судом норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

У зв'язку з цим Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до цього ж суду на новий розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно враховувати викладене у цій ухвалі, перевірити усі обставини, покладені ДПІ в основу оспорюваних донарахувань, та, правильно застосувавши норми матеріального права до спірних правовідносин, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси задовольнити частково.

2. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011 у справі № 2-а-7249/08/1570 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко

судді: І.О. Бухтіярова І.В. Приходько

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
11.03.2014
ПІБ судді:
Костенко М.І.
Реєстраційний № рішення
2-а-7249/08/1570
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу частково задоволено. У зв'язку з неповним дослідженням судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи скасовано рішення суду апеляційної інстанції та направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Подальше оскарження
Після направлення справи на новий розгляд апеляційної інстанції, рішення знову було оскаржене до суду касаційної інстанції (див. рішення від 03 лютого 2015 року у справі № 2-а-7249/08/1570)
Замовити персональну презентацію