Ухвала Вищого адміністративного суду України від 12.02.2015 у справі № 2а/1570/2941/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Київ К/9991/39240/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е. Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012

у справі № 2а/1570/2941/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вебамджі Україна»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вебамджі Україна» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2012 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Вебамджі Україна», за результатами якої встановлені порушення п.5.1, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5, п.п. 4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 179 952 грн.; п.1.2 ст.1, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9, п.п. «а»п.17.2 ст.17, ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року №889-IV в результаті чого встановлено порушення правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 80 484,30 грн.

Також встановлено порушення вимог п.2.1., пп.2.3.1. п.2.3 ст.2, п.6.2 ст.6 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97 -ВР «Про податок на додану вартість» та неподання до ДПІ податкових декларацій за період з квітня 2008 року по червень 2010 року.

На підставі виявлених порушень Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0004621701/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 241 452,90 грн.;

- №0011222301/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 252 650 грн.;

- №0011232301/0 щодо визначення штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у сумі - 4 420 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом періоду, який перевірявся, ТОВ «Вебамджі Україна» мало господарські відносини з ФО-П ОСОБА_3 за договорами про створення об'єкту інтелектуальної власності: №38/008 від 01 вересня 2008 року, №39/008 від 01 жовтня 2008 року, №40/008 від 01 грудня 2008 року, №01/010 від 05 січня 2010 року.

Реальність виконання договорів підтверджено актами прийому передачі наданих послуг, оплата послуг підтверджена платіжними дорученнями. На час вчинення та виконання договорів ФО-П ОСОБА_3 була зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності та була зареєстрована платником єдиного податку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що правовідносини, які склалися між ТОВ «Вебамджі Україна» та ФО-П ОСОБА_3 не є інформаційними послугами та послугами з розповсюдження інформації, які регулюється Законом України «Про інформацію».

Відповідно до пп. 9.12.1. п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

На час виникнення правовідносин спеціальним нормативним актом був Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98, згідно п. 6 якого суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником такого виду податку, як - податок з доходів фізичних осіб для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва) .

Судами попередніх інстанцій зазначено, що ТОВ «Вебамджі Україна» не могло виступати податковим агентом ФО-П ОСОБА_3, так як податковий агент зобов'язаний утримувати і сплачувати податок на доходи фізичних осіб лише від імені та за рахунок саме платника податку, а ФО-П ОСОБА_3 не є платником податку на доходи фізичних осіб, оскільки є платником єдиного податку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що ТОВ «Вебамджі Україна» не порушено вимог законодавства України при господарських відносинах з ФО-П ОСОБА_3, оскільки понесені витрати підтверджено належними первинними документами і створене ФО-П ОСОБА_3 програмне забезпечення використане у власній господарській діяльності.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Вебамджі Україна» та WebAMG SALR (Швейцарія) укладені договори про надання послуг №1 від 01 липня 2008 року та №2 від 01 жовтня 2008 року. Реальний характер та виконання договорів підтверджено необхідними документами, зокрема актами приймання-передачі послуг та інвойсами, і не заперечується сторонами.

Відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» місцем поставки послуг з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, вважається місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, у разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України.

Судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що оскільки покупець послуг WebAMG SALR (Швейцарія) зареєстрований за межами митної території України та відповідно місцем поставки таких послуг не є митна територія України, то всі послуги, що надавалися ТОВ «Вебамджі Україна» не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ТОВ «Вебамджі Україна» не порушено вимог податкового законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби є протиправними.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 у справі № 2а/1570/2941/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 у справі № 2а/1570/2941/11залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О.Федоров

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
11.02.2015
ПІБ судді:
Федоров М.О.
Реєстраційний № рішення
№ 2а/1570/2941/11
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Вищий адміністративний суд залишив касаційну скаргу податкової інспекції без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду у Верховному Суді України не переглядалось.
Замовити персональну презентацію