Ухвала Вищого адміністративного суду України від 12.01.2015 у справі № 2а-10075/10/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2015 року м. Київ К/9991/65802/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В. Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельєнт»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

від 20.09.2011

у справі № 2а-10075/10/0870

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельєнт»

до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції у Запорізькій області

про зобов'язання прийняти уточнюючий розрахунок , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2011 позов задоволено повністю. Зобов'язано Вільнянську МДПІ у Запорізькій області прийняти уточнюючий розрахунок ТОВ «Вельєнт» за квітень 2005 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.

ТОВ «Вельєнт» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права: п.п. 4.1.1 п. 4.1, п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 ІІІ.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 19.04.2005 подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2005 року.

На підставі акту невиїзної документальної перевірки від 13.06.2005 № 42/23/80831493 щодо завищення позивачем задекларованого у вказаній декларації податкового кредиту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2005 № 0000462302/3 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 27000,86 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.07.2006 у справі 13/203/06-АП позов ТОВ «Вельєнт» про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2005 № 0000462302/3 задоволено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 26.09.2006 змінено мотивувальну частину постанови Господарського суду Запорізької області від 20.07.2006, резолютивну частину - залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2009 вказані судові рішення скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У зв'язку з викладеними у постанові Вищого адміністративного суду України від 25.02.2009 обставинами, позивачем 16.10.2009 подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2005 року щодо включення до складу податкового кредиту за квітень 2005 податку на додану вартість в сумі 2700,86 грн., безпідставно задекларованого у березні 2005 року.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правова оцінка на підставі законодавства, що врегульовує спірні відносини.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Таким чином, право платника податків на подання уточнюючого розрахунку про виправлення помилки у показниках раніше поданої податкової декларації виникає за умови самостійного виявлення таких помилок платником.

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо виявлення факту неправильного декларування показників податкових декларації за березень-квітень 2005 року під час перевірки контролюючим органом, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача підстав для подання уточнюючого розрахунку за квітень 2005 року.

Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельєнт» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбаченихстаттею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко Ю.І. Цвіркун

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
11.01.2015
ПІБ судді:
Пилипчук Н.Г.
Реєстраційний № рішення
№ 2а-10075/10/0870
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу платника залишено без задоволення, а постанову апеляційного адміністративного суду - без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду не переглядалося Верховним Судом України.
Замовити персональну презентацію