Ухвала Вищого адміністративного суду України від 11.06.2015 у справі № 2а/0270/5652/11

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року м. Київ К/9991/24750/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого),

Кошіля В.В., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2012

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012

у справі № 2а/0270/5652/11

за позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "Будмаш"

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство в судовому порядку оскаржило податкові повідомлення - рішення від 09.12.2011 № 0002622310, № 0002632310, № 0000421722, № 5052340, якими Державною податковою інспекцією позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 150 180,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 30 204,00 грн., зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІУ квартал 2009 року у розмірі 235 999,00 грн., збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи найманих працівників" у вигляді штрафних (фінансових) санкцій - 61 949,00 грн. та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування - 7 354,00 грн.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги Товариства задоволено повністю, оспорювані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовані.

У касаційній скарзі Державна податкова інспекція, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права щодо з'ясування всіх обставин у справі, просить зазначені судові рішення скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому державний податковий орган цитує положення статей 7, 11, 69, 86, 138, 161 Кодексу адміністративного судочинства України без зазначення суті порушень судами вказаних приписів законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що підставою для прийняття оспорюваних позивачем податкових повідомлень-рішення були висновки, викладені у акті від 25.11.2011 про результати планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2011.

У ході вказаної перевірки фахівці державного податкового органу встановили порушення позивачем вимог п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 11.2 ст. 11, п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5, ст. 6 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 334/94-ВР), що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 150 180,00 грн., а також завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток в сумі 2 171 937,00 грн.; пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України від 22.05.2003 № 889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб" , п. 119.2 ст. 119, п. 127.1 ст. 127 Податкового Кодексу України внаслідок несвоєчасного перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб та порушення порядку подання інформації про фізичних осіб; ст. 267 Податкового кодексу України - здійснення торгівельної діяльності без придбання торгівельного патенту.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень - рішень № 0002622310, № 0002632310, якими Державною податковою інспекцією позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з цього податку внаслідок того, що Товариство у зв'язку із смертю контрагента - СПД ОСОБА_4 повинно було відкоригувати валові витрати на суму 416 325 грн. та збільшити валові доходи на цю ж суму, суди виходили з того, що акт перевірки складено з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, що унеможливлює встановити обґрунтованість виявлених порушень податкового законодавства.

Так, загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно з п. 5.2 Порядку № 984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що порушення наведених вимог прослідковується в описовій частині акту, що не спростовано відповідачем у ході судового процесу.

Отже, фактично висновки державного податкового органу про заниження платником податку на прибуток та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток зроблені на підставі суб'єктивних припущень, що є недопустимим у податкових правовідносинах.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, спричинили помилкові висновки про встановлені порушення платником податків податкового законодавства, внаслідок чого податковим органом було прийняті податкові повідомлення - рішення № 0002622310, № 0002632310.

Оцінюючи правомірність застосування до Товариства штрафних санкцій за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати до бюджету у сумі 61 949,00 грн., суд першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, встановивши, що державною податковою службою ототожнено договірні відносини із фізичними особами підприємцями та відносини за цивільно-правовими договорами, з посиланням на п. 177.8 Податкового кодексу України, виходив з того, що якщо підприємець здійснює виплату іншому підприємцю, за умови підтвердження останнім свого підприємницького статусу, то такий перший підприємець не повинен подавати звітність за формою 1ДФ. При цьому суди також вірно зазначили, що в акті перевірки взагалі не наведено конкретних фактів із зазначенням дати виплати та суми оподаткованого доходу фізичним особам без сплати відповідного податку до бюджету в той час, як лише констатовано факт неперерахування податку, не зазначено з якого конкретно доходу не сплачено даний податок, стосовно яких осіб та з яких сум по кожній особі, що є порушенням Порядку № 984.

Суди також дійшли вірного висновку про безпідставність збільшення позивачеві грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері патентування.

Розв'язуючи спір в цій частині, суди вірно зазначили, що окрім порушенням податковим органом вимог Порядку № 984 під час складання акту, зазначене у акті порушення Товариством вимог ст. 267 Податкового кодексу України мало місце до 01.01.2011, внаслідок чого та з урахуванням того, що такі штрафні (фінансово-правові санкції) є адміністративно-господарськими санкціями відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правопорушення, слід застосовувати положення ст. 250 Господарського кодексу України, згідно приписів якої штрафні (фінансово-правові санкції) можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяці з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 у справі № 2а/0270/5652/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді В.В. Кошіль І.Я. Олендер

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
10.06.2015
ПІБ судді:
Карась О.В.
Реєстраційний № рішення
2а/0270/5652/11
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу відхилено. Рішення окружного та апеляційного адміністративних судів залишено без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду не переглядалося Верховним Судом України.  
Замовити персональну презентацію