Ухвала Вищого адміністративного суду України від 11.06.2014 у справі № 2а-1930/08 (22-а-12585/08)
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2014 р. м. Київ К/9991/18826/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду

від 02.12.2010

по справі №2а-1930/08 (22-а-12585/08)

за позовом Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго»

до Державної податкової інспекції у місті Херсоні про визнання податкової вимоги нечинною.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2008 позовні вимоги Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» до Державної податкової інспекції у місті Херсоні про визнання податкової вимоги нечинною задоволено. Визнано нечинною першу податкову вимогу від 09.01.2008 №1/37.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2008 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» 01.04.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 31.05.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2008.

В обґрунтування своїх вимог Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статті 33 та пункту 11 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підпункту 13.1.1 пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Херсонської міської ради від 30.05.2005 №845 було реорганізовано Міське комунальне підприємство «Корабелтеплоенерго» шляхом приєднання його до Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго»

Міське комунальне підприємство «Корабелтеплоенерго» подало до Державної податкової інспекції у місті Херсоні заяву від 24.05.2006 вх. №13776/10 про зняття з обліку платника податків у зв'язку з реорганізацією відповідно до рішення Херсонської міської ради від 30.05.2005 №845.

Міським комунальним підприємством «Херсонтеплоенерго» подано до Державної податкової інспекції у місті Херсоні заяву від 13.12.2007 вх. №38644/10 про об'єднання особових рахунків МКП «Корабелтеплоенерго» та МКП «Херсонтеплоенерго».

Державною податковою інспекцією у місті Херсоні 14.12.2007 об'єднано особові рахунки відповідних підприємств, у зв'язку з чим станом на 14.12.2007 заборгованість МКП «Корабелтеплоенерго» по податку на додану вартість у розмірі 175820,54грн. та по податку на прибуток в розмірі 19227,09 грн. обліковується на особовому рахунку позивача.

Вказана сума заборгованості з податку на прибуток сплачена Міським комунальним підприємством «Херсонтеплоенерго» платіжним дорученням від 25.12.2007 №1592, а заборгованість з податку на додану вартість була погашена шляхом подачі до Державної податкової інспекції у місті Херсоні податкової декларації з податку на додану вартість від 17.12.2007 вх. №184292 за листопад 2007 року, відповідно до якої підприємством задекларовано суму 203962,00грн. у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у місті Херсоні направлено позивачу першу податкову вимогу від 09.01.2008 №1/37 про сплату податкових зобов'язань на загальну суму 68756,26грн., в тому числі 62640,98грн. - пеня за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, 6124,28 грн. - пеня за несвоєчасну сплату податку на прибуток.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідей суми пені були нараховані податковим органом за несвоєчасну сплату заборгованості МКП «Корабелтеплоенерго»

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факту порушення позивачем строків сплати своїх зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток не встановлено, як і не встановлено факту прийняття позивачем на себе зобов'язань по сплаті пені за несвоєчасну сплату Міським комунальним підприємством «Корабелтеплоенерго» зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Херсонської міської ради від 30.05.2005 №845 було реорганізовано Міське комунальне підприємство «Корабелтеплоенерго» шляхом приєднання його до Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго», у зв'язку з чим позивач з 14.12.2007 набув усіх прав і обов'язків щодо погашення податкового боргу приєднаного підприємства.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна погодитись з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 13.1.1. пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, його податкова заборгованість або податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку: якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більшої кількості платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, такий об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися.

Згідно положень частин першої та третьої статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

За приписами пункту 8.4 розділу 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) , затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 №80 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 за №172/2612, щодо платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підставою для зняття їх з обліку в органах державної податкової служби є надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, внесеного на підставі реєстраційної картки, на проведення державної реєстрації припинення чи рішення суду. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої картки особових рахунків платника податків або даті отримання повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення платника податків в разі, якщо на момент отримання такого повідомлення були закриті всі картки особових рахунків такого платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на час розгляду справи реорганізація Міського комунального підприємства «Корабелтеплоенерго» не завершена, підприємство з податкового обліку не знято.

При цьому, колегія судді в звертає увагу, що факт об'єднання особових рахунків підприємств, що реорганізовуються, не призводить до переходу усіх прав та обов'язків до одного із таких підприємств, оскільки юридична особа припиняється із передачею всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію її припинення.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норма, а також зважаючи на те, що станом на момент складання та направлення першої податкової вимоги від 09.01.2008 №1/37 припинення державної реєстрації Міського комунального підприємства «Корабелтеплоенерго» завершене не було, зазначене підприємство не було зняте з обліку як платник податку, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що саме МКП «Корабелтеплоенерго» повинне нести відповідальність за несвоєчасну сплату своїх податкових зобов'язань.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для скасування першої податкової вимоги від 09.01.2008 №1/37, то судове рішення підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2008.

Керуючись статтями 210, 222, 223, 226, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 по справі №2а-1930/08 (22-а-12585/08) скасувати та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2008.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

 Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна

 Судді: __________________ Л.І. Бившева __________________ А.М. Лосєв

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
11.06.2014
ПІБ судді:
Шипуліна Т.М.
Реєстраційний № рішення
2а-1930/08 (22-а-12585/08)
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції частково задовольнив скаргу платника податків. Рішення суду апеляційної інстанції було скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено у силі.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію