Ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.12.2013 у справі № 2а-3182/12/2770
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2013 р. м. Київ К/800/27961/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя: Муравйов О. В.

судді: О. В. Вербицька Н .Є. Маринчак

за участю секретаря представників сторін:

від позивача: Ю. В. Ліннік

від відповідача: Малюги О. В. Плешивцева Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерманський завод марочних вин»

на постанову та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.02.2013 року

Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2013 року

у справі № 2а-3182/12/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерманський завод марочних вин»

до Севастопольської митниці

про визнання протиправними дії при проведенні перевірки, визнання протиправним та скасування наказу і податкового повідомлення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.02.2013 року у справі № 2а-3182/12/2770, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 9 Конституції України, пп.. 60.1.3 п. 60.1, п. 60.4 ст.60 Податкового кодексу України, п. 7 ч. 1 ст. 336, ст. 345, п.1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, п. п. 6.1, 6.3 ст. 6 Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, установлення та експлуатації дощок податкових повідомлень, затвердженого наказом Державної митної служби України від 11.05.2006 року № 370, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання відповідача про заміну правонаступником Севастопольською митницею Міндоходів підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Севастопольською митницею невиїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів ТОВ «Інкерманський завод марочних вин» при митному оформленні товару «марки акцизного податку», що були тимчасово ввезені на митну територію України, складено акт від 23.11.2012 року № 0011/2/123000000/0032367821, яким зафіксовано, що вказаний товар оформлено у митному відношенні за відповідними ВМД з умовним повним звільненням від оподаткування податком на додану вартість в порушення приписів Додатку 1 до Додатку В.3 до Конвенції про тимчасове ввезення (місто Стамбул, 1990 рік), ст. ст. 105, 189 Митного кодексу України.

На підставі акта перевірки 12.12.2012 року відповідачем прийнято та направлено на адресу позивача податкове повідомлення № 21, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 196 757,75грн., в тому числі: основний платіж - 87 447,89 грн., штрафні санкції - 109 309,86 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що перевірка проведена на підставі листа Державної митної служби України від 22.11.2012 року № 27/1-343-ЕП «Про проведення перевірок» та наказу Севастопольської митниці від 22.11.2012 року № 178 «Про проведення невиїзної документальної перевірки».

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування (п. 2 ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України).

Пункт 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України передбачає, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про відмову в задоволенні позову щодо визнання протиправними наказу та дій відповідача про проведенню перевірки, оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що перевірка проведена на підставі листа Державної митної служби України від 22.11.2012 року № 27/1-343-ЕП «Про проведення перевірок» та наказу Севастопольської митниці від 22.11.2012 року № 178 «Про проведення невиїзної документальної перевірки», а її проведення було обґрунтоване наявністю ознак безпідставного звільнення від оподаткування марок акцизного податку, які тимчасово ввозилися на митну територію України.

Крім того, судами встановлено, що позивача було письмово проінформовано про проведення перевірки листом відповідача від 22.11.2012 року № 02-11 5582, який вручено особисто під підпис особі, відповідальній за роботу з митницею.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про скасування податкового повідомлення № 21 від 12.12.2012 року, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване податкове повідомлення форми «Р» № 21 від 21.12.2012 року є відкликаним, а тому в цій частині відсутній предмет спору.

Колегія суддів такий висновок вважає передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем прийнято податкове повідомлення форми «Р» № 6 від 21.01.2013 року на зменшену суму грошових зобов'язань у розмірі 109 309,86 грн., у тому числі: основний платіж-87 447,89грн., штрафні санкції - 21 861,97 грн., у зв'язку з чим оскаржене податкове рішення є відкликаним.

Відповідно до п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України).

При цьому судами зазначається, що повідомлення форми «Р» № 6 від 21.01.2013 року було вручено у судовому засіданні представнику позивача 28.01.2013 року.

Проте, з матеріалів вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 08.01.2013 року призначено розгляд справи № 2а-3182/12/2770 на 21.01.2013 року, а згідно довідки від 21.01.2013 року (а. с. 99) засідання, призначене на 21.01.2013, не відбулось та перенесено на 04.02.2013 року.

Тобто судового засідання 28.01.2013 року взагалі не відбувалось.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази вручення податкового повідомлення форми «Р» № 6 від 21.01.2013 року, висновок судів про відкликання оскаржуваного повідомлення є передчасним.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення № 21 від 12.12.2012 року підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, дослідити на підставі належних доказів питання вручення позивачу нового повідомлення та статусу оскаржуваного повідомлення, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерманський завод марочних вин» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.02.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2013 року у справі № 2а-3182/12/2770 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення Севастопольської митниці № 21 від 12.12.2012 року

В цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.02.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2013 року у справі № 2а-3182/12/2770 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька Н .Є. Маринчак

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
09.12.2013
ПІБ судді:
Муравйов О.В.
Реєстраційний № рішення
2а-3182/12/2770
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційна скарга платника податків була задоволена частково. Так, було скасовано рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови задоволення позову про скасування ППР та відправлено в цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині - рішення судів попередніх інстанцій були залишені без змін. 
Подальше оскарження
Подальші рішення суду по цій справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні. 
Замовити персональну презентацію