Ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.09.2014 у справі № 2а-19520/10/2670
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/35521/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011

по справі №2а-19520/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я Сім»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2011 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я Сім» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2011 скасовано та винесено нову, якою позовні вимоги задоволено. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва від 09.11.2010 №43356/10/28-005 «Щодо подання податкової звітності». Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі міста Києва визнати та вважати поданою податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я Сім» з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва 10.06.2011 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.07.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011 та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема вимог підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Сузір'я Сім» 30.10.2010 подано до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року.

Рішенням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва, що оформлено листом від 09.11.2010 №43356/10/28-005 «Щодо подання податкової звітності», подану декларацію не визнано у якості податкової звітності та запропоновано позивачу надати декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, оформлену у відповідності до вимог чинного законодавства.

Підставою невизнання податкової звітності позивача визначено те, що подана декларація з податку на прибуток складена з порушенням загальних вимог оформлення податкової звітності, затверджених пункту 1.6. Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» (із змінами і доповненнями) та пунктів 4.3 - 4.5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 №827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України».

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) .

Згідно до вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 4.1.2. пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

За приписами частини п'ятої підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Вказаною нормою передбачено вичерпні умови, невиконання яких надає право податковому органу не визнати податкову декларацію як таку, а саме: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

З аналізу наведеного вбачається, що податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у встановленому порядку її заповнення.

Форму декларації з податку на прибуток підприємства та порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, що додаються, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.03 №143 «Про затвердження форми декларації податку на прибуток підприємств та порядок її складання», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за №271/7592.

Відповідно до пункту 1.6 вказаного наказу, достовірність даних, зазначених у декларації, підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4.

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах державної податкової служби України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.08 №827, працівники органів державної податкової служби при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.996 №118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників податку на додану вартість.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податкова декларація Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я Сім» з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року містить в собі обов'язкові реквізити, підписана відповідними посадовими особами та скріплена печаткою позивача, а рішення відповідача щодо неприйняття та не визнання її податковою звітністю є неправомірним.

При цьому, слід зазначити, що вказані податковим органом недоліки, а саме подання додатків на двосторонньому аркуші, не відносяться до реквізитів декларації, є формальними та не можуть бути підставою для відмови у визнанні декларації податковою звітністю.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011 по справі №2а-19520/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна

Судді: __________________ Л.І. Бившева __________________ А.М. Лосєв

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
10.09.2014
ПІБ судді:
Шипуліна Т.М.
Реєстраційний № рішення
2а-19520/10/2670
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні касаційної скарги контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалось Верховним Судом України.
Замовити персональну презентацію