Ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.09.2014 у справі № 2а/0570/10622/2011
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/63670/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду 14.07.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011

по справі №2а/0570/10622/2011

за позовом Колективного підприємства «Мисливсько-рибальського господарства Українського товариства мисливців та рибалок»

до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області про визнання недійсною податкової вимоги.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду 14.07.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011, позовні вимоги Колективного підприємства «Мисливсько-рибальського господарства Українського товариства мисливців та рибалок» до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області про визнання недійсною податкової вимоги задоволено. Визнано недійсною податкову вимогу Державної податкової інспекції у Новоазовському районі від 08.06.2011 №87.

Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Новоазовському районі Донецької області 27.09.2011 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою 04.10.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду 14.07.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Новоазовському районі Донецької області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 57 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Новоазовському районі Донецької області проведено фактичну перевірку Колективного підприємства «Мисливсько-рибальського господарства Українського товариства мисливців та рибалок» за результатами якої складено акт від 11.05.2011 №0018/05/39/23/24814629.

Перевіркою встановлені порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пункту 2.6 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №614.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Новоазовському районі Донецької області прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.05.2011 №0000212300 на суму 1,00грн., яке було сплачено позивачем добровільно та від 24.05.2011 №0000222300 на суму 100000,00грн.

Державною податковою інспекцією у Новоазовському районі Донецької області прийнята податкова вимога від 08.06.2011 №87 про наявність у Колективного підприємства «Мисливсько-рибальського господарства Українського товариства мисливців та рибалок» станом на 08.06.2011 суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 100000,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Колективне підприємство «Мисливсько-рибальського господарства Українського товариства мисливців та рибалок» 01.06.2011 звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.05.2011 №0000222300 на суму 100000,00грн.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини щодо оскарження позивачем до суду суми податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 24.05.2011 №0000222300, в межах строку сплати такого податкового зобов'язання, суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивач своєчасно розпочав процедуру оскарження рішення відповідача, сума спірного податкового зобов'язання є неузгодженою та відповідно податкова вимога від 08.06.2011 №87 прийнята податковим органом безпідставною.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини, висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 222, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
10.09.2014
ПІБ судді:
Шипуліна Т.М.
Реєстраційний № рішення
2а/0570/10622/2011
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні касаційної скарги контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалось Верховним Судом України.
Замовити персональну презентацію