Ухвала Вищого адміністративного суду України від 09.09.2015 у справі № 0670/8621/11
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2015 року м. Київ К/9991/26066/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Степашка О.І., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2011

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012

у справі № 0670/8621/11 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства (ПП) «Лана»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Житомирському районі

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Житомирському районі від 19.08.2011 № 0001691500.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 6328,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1.00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 19.08.2011 № 0001691500, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 04.08.2011 № 1316/16-0. Згідно цих висновків ПП «Лана» порушено норми ст. 192 Податкового кодексу України (ПК): допущено арифметичну (методологічну) помилку у податковій декларації за лютий 2011 року, що вплинула на розрахунки з бюджетом).

У судовому процесі встановлено, що позивач подав до ДПІ в Житомирському районі розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, в якому задекларував податковий кредит у сумі 8463,48 грн. за податковою накладною, виписаною ТОВ «Альтернатив Енерджі», та 6327,78 грн. за податковою накладною, виписаною ТОВ «Барви - 2007».

Листом від 22.06.2011 № 0821/10/15-0 ДПІ звернулась до позивача, в якому просила надати документи для проведення документальної невиїзної перевірки у зв'язку з встановленням розбіжностей даних, що містяться у поданій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, зокрема щодо податкового кредиту, сформованого за наслідками господарських операцій з ТОВ «Барви - 2007». У відповідь позивач надіслав ДПІ лист від 12.07.2011 № 39 разом із документами, складеними на виконання господарських операцій з ТОВ «Барви - 2007» (реєстр отриманих податкових накладних за січень 2011 року, податкова накладна, копії договору, видаткової накладної, акту звірки, товарно-транспортної накладної).

У подальшому, до проведення перевірки, позивач подав ще один розрахунок коригування сум податку на додану вартість за лютий 2011 року, в якому виключив зі складу податкового кредиту податок на додану вартість за податковою накладною, отриманою від ТОВ «Барва-2007», в сумі 6327,78 грн., одночасно включивши податок на додану вартість у сумі 4489,41 грн. за податковою накладною від 28.09.2010 № 092806, виписаною ТОВ «Біотехнології 2000», та в сумі 1838,37 грн. за податковою накладною від 09.07.2010 № 371, виписаною СПД ОСОБА_4

Відповідно до частини 1 пункту 50.1 ст. 50 ПК у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Частиною 3 цього підпункту встановлено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

За змістом вказаних правових норм обов'язок платника податку сплатити штрафні санкції виникає у випадку заниження податкового зобов'язання, від суми такого заниження і сплачується штраф.

Суди попередніх інстанцій, встановивши у судовому процесі, що за наслідками корегування позивачем сум податкового кредиту така не змінилась, зробили правильний висновок про відсутність у ДПІ законних підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання із податку на додану вартість.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис Є.А. Усенко

Судді: підпис О.І. Степашко підпис Ю.І. Цвіркун

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
09.09.2015
ПІБ судді:
Усенко Є.А.
Реєстраційний № рішення
0670/8621/11
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу відхилено, рішення першої та апеляційної інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
Рішення касаційної інстанції у даній справі у Верховному Суді України не переглядалось.
Замовити персональну презентацію