Ухвала Вищого адміністративного суду України від 09.06.2015 у справі № 2а-1970/258/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2015 р. м. Київ К/800/2062/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В. Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теркон-Буд»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду

від 16 грудня 2014 року

по справі № 2а-1970/258/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теркон-Буд»

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теркон-Буд» звернулося до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 жовтня 2011 року №0002101703, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 550,00 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у даній справі позов задоволено з огляду на його обґрунтованість.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що невиїзною документальною перевіркою ТОВ «Теркон-Буд» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року, результати якої оформлені актом від 12.10.2011 року, податковим органом встановлено, що відомості по формі № 1-ДФ за 2-й квартал 2011 року позивачем подано до податкового органу 12.10.2011 року, що являється порушенням встановленого терміну, так як необхідно подати до 09.08.2011 року, тобто, позивачем порушено вимоги пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49 та п.51.1 ст. 51 Податкового кодексу України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що ТОВ «Теркон-Буд» несвоєчасно подано відомості по формі № 1-ДФ « Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на корить платників податків, сум утриманого з них податку» за 2-й квартал 2011 року, оскільки граничний термін подання звіту - до 09 серпня 2011 року, а фактично відомості по формі № 1-ДФ надійшли до податкової 12 жовтня 2011 року.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків

Згідно до п.42.4 ст. 42 Податкового кодексу України з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з органами державної податкової служби може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно з п. 49.4 ст. 49 ПК України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Так, п. 49.5 ст. 49 ПК України передбачено, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Встановлено, що згідно відомостей квитанції № 1 про отримання відповідачем звіту ТОВ «Теркон-Буд», направленого засобом електронного зв'язку, де відмічено дату і час прийому - 09 серпня 2011 року о 18 год.01 хв.26 сек.

Контролюючим органом проінформовано позивача, що документ не прийнято у зв'язку з виявленням помилки, некоректними даними.

Час відправки і дата відповіді про те, що звіт не прийнято Тернопільською ОДПІ, на даній квитанції відсутні.

В свою чергу, ТОВ «Теркон-Буд» повторно направило вказаний звіт на адресу Тернопільської ОДПІ засобом електронного зв'язку, про що свідчить копія квитанції № 1, в якій відмічено дату і години прийому - 09 серпня 2011 року 19 год. 09 хв. 44 сек.

Пункт 49.11 ст.49 ПК України передбачає, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: пп. 49.11.1 п.49.11 ст. 49 ПК України - у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.8 ст. 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У п. 49.9 ст. 49 ПК України законодавцем визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті, посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Як вбачається із зазначених відомостей у квитанції №1 про отримання відповідачем звіту ТОВ «Теркон-Буд», направленого засобом електронного зв'язку, - є примітка, що документ не прийнято, але час і дата відправки відповіді відповідачем про те, що звіт не прийнятий, відсутні у даній квитанції.

Разом з тим, згідно долученої до матеріалів справи копії сторінки електронної звітності видно, що неприйняття звіту органами податкової служби відбулось 17.08.2011 року.

Також встановлено, що позивачу стало відомо про неприйняття звіту лише 12 жовтня 2011 року.

Позивачем ТОВ «Теркон-Буд» втретє відправлено на адресу Тернопільської ОДПІ за допомогою електронної пошти відомості по формі № 1-ДФ за 2-й квартал 2011 року, про що свідчить квитанція № 1 від 12 жовтня 2011 року, отримано о 18 год.14 хв. 35 сек., даний звіт прийнятий і збережений.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою, а саме - у пп. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПК України зазначено, що у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно до п.49.10 ст.49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких, не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Таким чином, згідно до п.49.13 ст.49 ПК України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

З урахуванням викладеного, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач діяв всупереч вимогам чинного законодавства.

За таких обставин та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України, місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220-232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теркон-Буд» задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року скасувати та залишити в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року по справі № 2а-1970/258/12.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст.254 КАС України.

Головуючий підпис Голубєва Г.К.

Судді підпис Сірош М.В. підпис Юрченко В.П.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
08.06.2015
ПІБ судді:
Голубєва Г.К.
Реєстраційний № рішення
№ 2а-1970/258/12
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу платника задовольнити. Постанову апеляційного адміністративного суду скасовано та залишено в силі постанову окружного адміністративного суду. Справу повернуто до суду першої інстанції.  
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду не переглядалося Верховним Судом України.  
Замовити персональну презентацію