Ухвала Вищого адміністративного суду України від 09.04.2015 у справі № 802/1697/13-а
Державний герб України 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 року м. Київ К/800/49280/13 

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е. Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства « 45 експериментальний механічний завод»

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2013

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013

у справі №802/1697/13-а

за позовом  Державного підприємства « 45 експериментальний механічний завод»

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство « 45 експериментальний механічний завод» (далі по тексту - позивач, ДП « 45 ЕМЗ») звернулось до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Вінницька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2013 №0000071722, від 19.02.2013 №0000021705.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2013, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) за період з 01.04.2011 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт від 14.01.2013 №00006/1722/8341806.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог: п. 54.2 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме: грошове зобов'язання в сумі 1459640,63 грн. вважати узгодженим податковим агентом в момент виникнення податкового зобов'язання; пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого нарахована пеня в сумі 3476,00 грн.; п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.01.2013 №0000071722, яким ДП « 45 ЕМЗ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника у вигляді заробітної плати в розмірі 1459640,63 грн.

За результатами розгляду скарг позивача податковим органом винесено рішення, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, однак збільшено визначену у ньому суму штрафної санкції по податку з доходів фізичних осіб.

За таких обставин, Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.02.2013 №0000021705, яким позивачу збільшено суму штрафної санкції по податку з доходів фізичних осіб на 20524,18 грн.

Відмовляючи у в задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати органу державної податкової служби інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/ виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2 ст. 54 ПК України).

Так, податковим боргом згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Згідно із п. 127.1 ст. 127 ПК України, не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

При цьому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром» від 29.12.2010 №1221 ДП « 45 ЕМЗ» включений до складу Державного концерну «Укроборонпром», а відтак на нього поширюється дія пункту 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, пунктом 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено: «Підлягає списанню податковий борг (у тому числі встановлений судовими рішеннями та реструктуризований) станом на 01.07.2012, не сплачений станом на дату набрання чинності цим Законом, платників податків - підприємств оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного концерну «Укроборонпром» (підприємства оборонно-промислового комплексу), перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку з порушеннями податкового, валютного та митного законодавства) , а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку».

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно особової картки ДП « 45 ЕМЗ» по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника у вигляді заробітної плати, податковий борг у позивача утворився 13.02.2013, що свідчить про те, що станом на 01.07.2012 та на 31.10.2012 податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у позивача був відсутній.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що податковий борг ДП « 45 ЕМЗ» по податку на доходи фізичних осіб не підлягає списанню відповідно до пункту 2-2 підрозділу 10 розділі XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки даний борг в сумі 1459640,63 грн. виник 13.02.2013.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «45 експериментальний механічний завод» відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис) О.І. Степашко

Судді (підпис) С.Е. Острович (підпис) М.О. Федоров

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
09.04.2015
ПІБ судді:
Степашко О.І.
Реєстраційний № рішення
802/1697/13-а
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні скарги платника податків. Рішення судів попередніх інстанцій залишено у силі.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію