Ухвала Вищого адміністративного суду України від 08.09.2014 у справі № 2а-5535/12/2070

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2014 року м. Київ К/9991/63527/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий: Нечитайло О.М.

Судді: Лосєв А.М. Шипуліна Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2012 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 р.

у справі №2а-5535/12/2070

за поданням Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби

до Комунального підприємства «Балаклійський житлокомунсервіс»

про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби (далі-позивач) звернулась до суду з поданням до Комунального підприємства «Балаклійський житлокомунсервіс» (далі-відповідач) про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2012 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 р., подання про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу залишено без розгляду.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Залишаючи без розгляду подання податкового органу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом у порядку ст. 1833 КАС України було подано з пропуском строку звернення до суду, а наведені позивачем підстави для його поновлення визнані судами не поважними.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказав на те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях необґрунтовано визнали неповажними причини пропуску строку звернення до суду з поданням, та не врахували, що такий строк припав на вихідні та неробочі дні, що позбавило можливості своєчасного звернення до суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що обставиною, яка зумовила звернення позивача до суду було встановлення наявності у відповідача заборгованості, що виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань, а саме: за декларацією з податку на додану вартість за березень 2012 року, якою було задекларовано податкове зобов'язання за березень 2012 року у розмірі 94 442,0 грн.

У зв'язку з несплатою у встановлені законодавством строки суми задекларованого податкового зобов'язання, остання набула статусу податкового боргу, про що свідчить довідка від 03.05.2012 р. №1184/10/19-023.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За змістом ч. 1 ст. 183і КАС України стягнення коштів за податковим боргом може здійснюватися в порядку звернення органу державної податкової служби до адміністративного суду з відповідним поданням.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Відповідно до ч. 11 вказаної статті, на обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу.

Строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення.

Строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Відповідно, подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом (новоствореним) у порядку ст.1833 КАС України, може бути внесено протягом двадцяти чотирьох годин з моменту, коли самостійно узгоджене грошове зобов'язання стало податковим боргом - на наступний день, що настає після закінчення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання. При цьому строк у 24 години починає перебіг з нуля годин дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що останнім днем сплати узгодженого податкового зобов'язання відповідачем було 01.05.2012 р.

Тобто, позивач, враховуючи 24-годинний строк звернення до суду з поданням мав звернутися з останнім у межах 24 годин - 02.05.2012 р., яке у відповідності до ст.73 Кодексу Законів про працю, є святковим та неробочим днем.

Зважаючи на викладені обставини, позивач направив дане подання засобами поштового 03.05.2012 р., при цьому вказуючи на віддаленість місця розташування податкового органу від суду.

В даному випадку суди обґрунтовано звернули увагу позивача на те, що на обчислення строків, встановлених статтею ст.1833 КАС України не поширюються правила ст. 103 КАС України, зокрема, ч. 9, якою закріплено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Як свідчать матеріали справи, подання про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу відповідача надійшло до суду 07.05.2012 р., тобто з пропуском строків, встановлених ст.1833 КАС України.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про невиконання позивачем вимоги положень ст.1833 КАС України, що дало судам вичерпні процесуальні підстави для залишення такого подання без розгляду.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 3 ст. 220 КАС України судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку щодо необхідності відхилити касаційну скаргу, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 р. у справі №2а-5535/12/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М.   

Судді:  Лосєв А.М.  Шипуліна Т.М.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
07.09.2014
ПІБ судді:
Нечитайло О.М.
Реєстраційний № рішення
2а-5535/12/2070
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційний суд відмовив у задоволенні скарги контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанцій залишено в силі та без змін.
Подальше оскарження
Рішення суду не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію