Ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.08.2014 у справі № 827/472/13-а

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 серпня 2014 року м. Київ К/800/41332/13

Вищий адміністративний суд України у складі: 

суддя Костенко М.І. - головуючий,

судді Маринчак Н.Є., Рибченко А.О.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Петрол" (далі - Товариство)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 24.04.2013

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013

у справі № 827/472/13-а

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (далі - ДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.11.2012 № 0002831500 та від 14.11.2012 № 0002841500.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 24.04.2013, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013, у позові відмовлено.

У прийнятті цих судових рішень попередні інстанції виходили з правомірності застосування до позивача оспорюваних штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з орендної плати.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та нормам матеріального права, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та задовольнити позов. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що причиною несвоєчасного внесення позивачем орендної плати слугував арешт коштів на рахунках Товариства, що виключає законність притягнення платника до відповідальності у вигляді оспорюваного штрафу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Як встановили суди, ДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питання своєчасності внесення до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за квітень-червень 2012 року, оформлену актом від 06.11.2012 № 133/520/1500/33179645.

Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено факт несвоєчасної сплати позивачем самостійно визначених грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки за вказані звітні періоди, у зв'язку з чим ДПІ було прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 14.11.2012 № 0002831500 про зобов'язання позивача сплатити штраф у розмірі 8651,02 грн. за сплату грошового зобов'язання у сумі 43255,07 грн. із затримкою на 106 календарних днів;

податкове повідомлення-рішення від 14.11.2012 № 0002841500, згідно з яким Товариству визначено штраф у сумі 108 388,95 грн. за погашення грошового зобов'язання з орендної плати із затримкою на 92 календарних дні.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зі статтею 126 названого Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Власне факт несвоєчасної сплати відповідних сум грошових зобов'язань з орендної плати та кількість днів затримки позивачем не заперечується. Правова позиція Товариства, покладена в основу заперечень щодо оспорюваних нарахувань, полягає у тому, що причиною розглядуваного порушення строків сплати податку до бюджету став арешт коштів на банківських рахунках платника, накладений органом державної виконавчої служби на суму стягнення в розмірі 8 101 138,73 грн. за наказом господарського суду міста Севастополя від 29.04.2011 № 5020-2/225.

Втім, як вірно зазначили суди, наведена обставина не є підставою для звільнення платника від відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування. Адже вжиття заходів з примусового виконання рішення господарського суду (у тому числі й арешт коштів на рахунку платника на стадії виконавчого провадження) жодним чином не переносить строки розрахунків платника з бюджетом та не звільняє платника від обов'язку сплатити штраф у випадку порушення таких строків.

Суди цілком обґрунтовано відхилили і доводи Товариства щодо звернення до податкового органу з повідомленням відносно можливості виконання його зобов'язання з перерахування орендної плати іншими особами - товариством з обмеженою відповідальністю «Стабил» та товариством з обмеженою відповідальністю «Елефтерія».

Адже відповідно до пункту 36.4 статті 36 Податкового кодексу України виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. В силу вимог пункту 38.2 статті 38 названого Кодексу сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Таким чином, обов'язок зі сплати податку є особистим обов'язком платника, який не може бути покладений на інших осіб, крім випадків, прямо передбачених законом.

З урахуванням викладеного суди цілком правомірно відмовили у позові Товариства.

Оскільки висновки судів відповідають наявним у справі доказам та правильному правозастосуванню, то у касаційного суду відсутні підстави для задоволення касаційних вимог.

Керуючись статтями 220, 2201, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Петрол" відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 24.04.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 у справі № 827/472/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко 

судді: Н.Є. Маринчак  А.О. Рибченко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
05.08.2014
ПІБ судді:
Костенко М.І.
Реєстраційний № рішення
827/472/13-а
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Вищий адміністративний суд України відповив у задоволені касаційної скарги платника податків та залишив без змін рішень суду попередніх інстанцій.
Подальше оскарження
В подальшому рішення суду не оскаржувалося. 
Замовити персональну презентацію