Ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.07.2015 у справі № 2а-10203/12/2070

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2015 року м. Київ К/800/12437/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Нечитайло О.М.

Суддів Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року

у справі № 2а-10203/12/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 19 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року, адміністративний позов задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 30 серпня 2012 року №0000791721 та стягнув з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 146,00 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Позивач надіслав до суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просить у задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Крім того, скаржником заявлено клопотання про заміну сторони правонаступником у зв'язку зі зміною найменування на Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене та надані докази перейменування відповідача судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) , дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 03 серпня 2012 року №1346/17-221/НОМЕР_1, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 серпня 2012 року №0000791721, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 247 100,88 грн., з яких за основним платежем - 197 680,70 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 49 420,18 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат вартості товарів (робіт, послуг), отриманих від ПП «ЛВІ», ТОВ «Компанія «ЗЕТ», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» та ТОВ «Будівництво «Пан-Україна» за нікчемними правочинами.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності порушень у діях позивача вимог податкового законодавства при формуванні складу валових витрат по господарським операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у зазначених контрагентів.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ПП «ЛВІ» на підставі договору купівлі-продажу від 05 січня 2011 року №05/01; з ТОВ «Компанія «ЗЕТ» на підставі договору від 01 березня 2011 року №01/03; з ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» на підставі договору купівлі-продажу від 01 липня 2011 року №000014; з ТОВ «Будівництво «Пан-Україна» на підставі договору купівлі -продажу від 26 вересня 2011 року №260911.

Фактичне виконання вказаних договірних відносин підтверджується наявними у матеріалах справи податковими та видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, платіжними дорученнями та банківськими виписками про оплату отриманих товарів (робіт, послуг), рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, сертифікатами якості.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що постачання товару здійснювалось на склад ДП "Оптор" ХОСТ, вантажно-розвантажувальні роботи за вказаними договорами здійснювалось працівниками цього підприємства, що підтверджується договором відповідального зберігання від 20.12.2010 року №43, актами виконаних робіт, накладними на передачу товару.

Згідно пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування фізичних осіб - підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат фізичних осіб - підприємців, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (« Податок на прибуток підприємств»), який набрав чинності з 01 квітня 2011 року.

З огляду на те, що спірні правовідносини виникли у період з січня по грудень 2011 року, застосуванню підлягають також нормиЗакону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв до 01 квітня 2011 року.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із нормою абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі не дозволяється (пункту 5.10 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Аналогічні правові норми містять пункт 138.2 статті 138 та підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

Отже, виходячи з положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач формував валові витрати на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, отриманих від вказаних контрагентів, та у зв'язку з оплатою вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що відповідає наведеним вимогам законодавства.

Натомість, відповідачем не наведено жодних доводів та не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу витрат спірної суми податку по господарським операціям із зазначеними контрагентами.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про протиправність прийнятого податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

2. Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

3. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі №2а-10203/12/2070 залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М.

Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
06.07.2015
ПІБ судді:
Нечитайло О.М.
Реєстраційний № рішення
№ 2а-10203/12/2070
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу відхилено, рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
Оскарження рішення Вищого адміністративного суду України по даній справі у Верховному Суді України не здійснювалося.
Замовити персональну презентацію