Ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.03.2014 у справі № 2а-4510/11/2170
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2014 р. м. Київ К/800/45583/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: Пасічник С.С.,

Кочана В.М., Олексієнка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби у Херсонській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду

від 27 вересня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_4

до Управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області

про визнання дій протиправними та стягнення коштів,

в с т а н о в и л а :

В січні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача з тимчасового затримання 17.12.2010р. автомобіля DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачці, та стягнути з відповідача на її користь 11140,00 грн., з яких: 1140,00 грн. - на відшкодування майнової шкоди та 10000,00 грн. - на відшкодування моральної шкоди.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. позов задоволено частково: визнано неправомірними дії УДАІ УМВС України в Херсонській області з тимчасового затримання 17.12.2010р. автомобіля DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4; стягнуто з УДАІ УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_4 4005,00 грн., з яких: 1005,00 грн. - на відшкодування майнової шкоди та 3000,00 грн. - на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями відповідача.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012р. постанову суду першої інстанції змінено та, зокрема, стягнуто на користь ОСОБА_4 з Державного бюджету України 4005,00 грн., з яких: 1005,00 грн. - на відшкодування майнової шкоди, 3000,00 грн. - на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями відповідача, в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди шляхом безспірного списання цієї суми органами Державної казначейської служби з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України на відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Державної казначейської служби у Херсонській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій (з врахуванням доповнень), посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивачка є власником автомобіля DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 01 червня 2007 року. Право керування автомобілем належить також чоловіку позивача - ОСОБА_5.

17 грудня 2010 року позивачка разом з чоловіком залишили зазначений автомобіль на стоянці біля ресторану "Підкова", розташованому на 207 км автошляху Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, і пішли вечеряти в ресторан. Біля 19 години подружжя вийшло з ресторану, проте на місці паркування автомобіль був відсутній. Вони звернулися до працівників міліції з заявою про крадіжку автомобіля. Наступного дня працівники міліції повідомили позивача про те, що автомобіль знаходиться на спеціальному майданчику ДАІ за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 46 "А". За цією адресою співробітники міліції надали позивачу копії протоколу огляду затриманого транспорту ХО №038882 та наряду замовлення на евакуацію транспортного засобу №00318 від 17 грудня 2010 року, пояснивши, що перебування автомобілю на спеціальному майданчику є платною послугою ДАІ. Зазначені документи свідчать про те, що автомобіль був евакуйований на замовлення працівників ДАІ з того місця, де він був припаркований - 207 км автошляху Одеса-Мелітополь-Новоазовськ. В той же день заступником командира взводу батальйону дорожньо-патрульної служби м. Херсона Бондаревим Е.В. на чоловіка позивача - ОСОБА_5 - складено протокол ВТ1 №097022 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, - керування автомобілем без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та винесена постанову ВТ1 №001431 про притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу.

Стосовно вищевказаних дій працівників ДАІ позивач звертався до керівництва УМВС України в Херсонській області, прокуратури м.Херсона та Херсонської області, проте, незважаючи на це, власнику автомобіль був повернутий лише 24 грудня 2010 року й після сплати всіх необхідних платежів.

Відповідно до ст.265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене, зокрема, статтею 126 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора; про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення; після тимчасового затримання транспортного засобу працівник Державної автомобільної інспекції зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду; транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання; після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу й таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 05.01.2011р. постанова №ВТІ 001431 від 17.12.2010р. про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності скасована.

Крім того, наказом начальника УМВС України в Херсонській області №108 від 04.04.2011р. заступнику командира взводу роти дорожньо-патрульної служби Бондареву Е.В. за незаконне притягнення до адміністративної відповідальності та затримання належного позивачці автомобіля оголошено догану.

Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку про неправомірність дій УДАІ УМВС України в Херсонській області з тимчасового затримання 17.12.2010р. автомобіля DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4.

Стаття 56 Конституції України закріплює право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Стаття ж 1174 ЦК України визначає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно зі ст.23 цього ж Кодексу особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Виходячи з вимог вказаних законодавчих норм, суди дійшли правильного висновку, що позивачці внаслідок протиправної діяльності посадової особи органу міліції завдано майнову та моральну шкоду, яка обґрунтовано визначена судами в розмірах відповідно 1005,00 грн. та 3000,00 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції, правильно встановивши характер спірних правовідносин та обставини справи, підставно поклав відповідальність щодо відшкодування шкоди на державу відповідно до ст.ст.1173,1174 ЦК України.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд, зокрема, апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстав для скасування ухваленого судом попередньої інстанції судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтею 210, 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012р. - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С. Кочан В.М. Олексієнко М.М.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
06.03.2014
ПІБ судді:
Пасічник С.С.
Реєстраційний № рішення
2а-4510/11/2170
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу відповідача було відхилено.
Подальше оскарження
В подальшому рішення суду не оскаржувалося.
Замовити персональну презентацію