Ухвала Вищого адміністративного суду України від 05.10.2015 у справі № 2а-910/10/1770 (№30381/10/9104)
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/69589/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г., Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.05.2010

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012

у справі №2а-910/10/1770 (№30381/10/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Триада»

до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.05.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області від 26.08.2009 №0000991640/0, згідно з яким до позивача за затримку на 24 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4938,00 грн., застосовано штраф у розмірі 10% - у сумі 493,80 грн, №0001831540/0, згідно з яким до позивача за затримку на 65 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 52749,08 грн., застосовано штраф у розмірі 20% - у сумі 10549,82 грн. та №0000981640/0, згідно з яким до позивача за затримку на 85 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовґязання з податку на додану вартість в розмірі 16937,56 грн., застосовано штраф у розмірі 20% - у сумі 3387,51 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову у задоволені позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати позивачем податків до бюджету, за результатами якої складено акт від 14.08.2009 №360/15/23310051.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.08.2009:

- №0000981640/0, яким до позивача за затримку на 85 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 16937,56 грн., застосовано штраф у розмірі 20% - у сумі 3387,51 грн.;

- №0000991640/0, яким до позивача за затримку на 24 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовґязання з податку на додану вартість в розмірі 4938,00 грн., застосовано штраф у розмірі 10% - у сумі 493,80 грн.;

- №0001831540/0, яким до позивача за затримку на 65 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 52749,08 грн., застосовано штраф у розмірі 20% - у сумі 10549,82 грн.

Підставою для висновків, внаслідок яких відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000981640/0 від 26.08.2009 стало те, що 11767,00 грн. податку на додану вартість за березень 2009 року фактично сплачено позивачем лише 24.07.2009, тому що платіжне доручення №3 від 22.04.2009 Рівненською філією КБ «Західінкомбанк» ТОВ своєчасно не виконано, про що повідомлено платника. Аналогічним чином і 5173,00 грн. податку на додану вартість за квітень 2009 року фактично сплачено позивачем лише 24.07.2009, тому що платіжне доручення №9 від 27.05.2009 Рівненською філією КБ «Західінкомбанк» ТОВ своєчасно не виконано, про що повідомлено платника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем сплачено податок на додану вартість за березень 2009 року в сумі 11767,00 грн. шляхом надання 22.04.2009 обслуговуючому банку платіжного доручення №3 від 22.04.2009, на вказану суму з призначенням платежу: *;101; 23310051;ПДВ 20% за березень 2009 року по строку сплати 22.04.2009. На платіжному дорученні банк того ж дня, 22.04.2009, поставив відмітку про його прийняття до виконання. 22.04.2009 банк повідомив про невиконання розрахункового документу у звґязку з тим, що немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку. Також позивачем сплачено податок на додану вартість за квітень 2009 року в сумі 5173,00 грн. шляхом надання 27.05.2009 обслуговуючому банку платіжного доручення №9 від 27.05.2009, на вказану суму з призначенням платежу: *;101; 23310051; ПДВ 20% за квітень 2009 року по строку сплати 27.05.2009. На платіжному дорученні банк того ж дня, 27.05.2009, поставив відмітку про його прийняття до виконання. 27.05.2009 банк повідомив про невиконання розрахункового документу у зв?язку з тим, що немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку.

Підставою для висновків, внаслідок яких відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000991640/0 від 26.08.2009 стало те, що 4938,00 грн. податку на додану вартість за травень 2009 року фактично сплачено позивачем лише 24.07.2009, позаяк платіжне доручення №10 від 22.06.2009 Рівненською філією КБ «Західінкомбанк» ТОВ своєчасно не виконано, про що повідомлено платника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем сплачено податок на додану вартість за травень 2009 року в сумі 4938,00 грн. шляхом надання 24.06.2009 обслуговуючому банку платіжного доручення №10 від 22.06.2009, на вказану суму з призначенням платежу: *;101;23310051; ПДВ 20% за травень 2009 року по строку сплати 22.06.2009. На платіжному дорученні банк того ж дня, 22.06.2009, поставив відмітку про його прийняття до виконання. 22.06.2009 банк повідомив про невиконання розрахункового документу у зв?язку з тим, що немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку.

Підставою для висновків, внаслідок яких відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001831540/0 від 26.08.2009 покладено той факт, що 52751,00 грн. податку на прибуток за 1 квартал 2009 року фактично сплачено ТОВ «Триада» лише 24.07.2009, тому що платіжне доручення №8 від 14.05.2009 Рівненською філією КБ «Західінкомбанк» ТОВ своєчасно не виконано, про що повідомлено платника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем сплачено податок на прибуток за 1 квартал 2009 року в сумі 52751,00 грн. шляхом надання 14.05.2009 обслуговуючому банку платіжного доручення №8 від 14.05.2009, на вказану суму з призначенням платежу: *;101;23310051; Податок на прибуток за 1 кв. 2009 року по строку сплати 14.05.2009. На платіжному дорученні банк того ж дня, 14.05.2009, поставив відмітку про його прийняття до виконання. 14.05.2009 банк повідомив про невиконання розрахункового документу у звґязку з тим, що немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку.

Згідно з постановою Правління Національного банку України №68 від 12.02.2009 в Комерційному банку «Західінкомбанк» ТОВ з 13.02.2009 призначена тимчасова адміністрація і з метою створення сприятливих умов для відновлення його фінансового стану уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 13.02.2009 до 12.08.2009.

Згідно ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 даного Закону).

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні».

Положення п. 22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» кореспондуються з приписами пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого днем подачі до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації. Слід зазначити, що саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку вказаний Закон пов'язує настання певних правових наслідків.

Відповідно до пп.16.5.1 п.16.5 ст.16 цього Закону за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) , а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося не зарахування чи неповне зарахування податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.

Тобто, якщо неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування постановлених у справі рішень судів попередніх інстанцій.

Враховуючи наведене, висновки суду першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.05.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г. Пилипчук, Ю.І.Цвіркун

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
05.10.2015
ПІБ судді:
Ланченко Л.В.
Реєстраційний № рішення
2а-910/10/1770 (№30381/10/9104)
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення. Ухвалу апеляційного адміністративного суду залишено без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду не переглядалося Верховним Судом України.
Замовити персональну презентацію