Ухвала Вищого адміністративного суду України від 05.06.2013 у справі № 2а-16547/10/2670

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"05" червня 2013 р. м. Київ К/9991/10294/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року

у справі № 2а-16547/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання протиправними дій ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, які полягали у невизнанні уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період - березень 2010 року, який було подано ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» 20 липня 2010 року; зобов'язання ДПІ у Солом'янському районі м. Києва визнати та прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період - березень 2010 року, поданий ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» 20 липня 2010 року, як податкову звітність ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі м. Києва щодо невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період - березень 2010 року. Зобов'язано ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийняти та визнати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період - березень 2010 року, який подано ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 20 липня 2010 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

20 липня 2010 року позивач подав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період - березень 2010 року (вх. № 181978) (арк. справи 10-13).

Листом від 23 липня 2010 року № 18425/10/15-215 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва повідомила ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» про невизнання поданого товариством уточнюючого розрахунку податковою звітністю з підстав його невідповідності вимогам пункту 4.3 наказу ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 та пункту 4.5 наказу ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827, а саме: не зазначено обов'язкового реквізиту - не вказано звітного (податкового) періоду, за який виправляються помилки (арк. справи 14).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу, з урахуванням того, що уточнюючий розрахунок, поданий позивачем 20 липня 2010 року, містив усі необхідні реквізити, зокрема, у графі 03 уточнюючого розрахунку був вказаний період, за який виправляються помилки, що також було підтверджено копією уточнюючого розрахунку, поданою податковим органом на вимогу суду.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) .

Форму податкової декларації з податку на додану вартість та Порядок її заповнення і подання затверджено наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень абзацу 1 пункту 4.4 наказу ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) . Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Згідно з підпунктом 4.4.3 наказу ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уточнюючий розрахунок подається за формами, визначеними в додатках 3, 4, 5, 6 та 7 до цього Порядку. Зокрема, у рядку 03* уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (форма, визначена у додатку 5) передбачено зазначення звітного (податкового) періоду, за який виправляються помилки.

Абзацом 1 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За приписами абзацу 2 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Згідно абзацу 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, уточнюючий розрахунок, поданий позивачем 20 липня 2010 року (арк. справи 10-13), містив усі необхідні реквізити, зокрема, у графі 03 уточнюючого розрахунку був вказаний період, за який виправляються помилки - березень 2010 року, що також було підтверджено копією уточнюючого розрахунку, поданою податковим органом на вимогу суду (арк. справи 24-25).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Солом'янському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева

Судді:_____________________ А.М. Лосєв_______________ Т.М. Шипуліна

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
04.06.2013
ПІБ судді:
Бившева Л.І.
Реєстраційний № рішення
№ 2а-16547/10/2670
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
У задоволенні касаційної скарги контролюючого органу відмовлена повністю. Рішення суду першої та другої інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
-
Замовити персональну презентацію